РЕАЛІЗАЦІЯ ГЕНЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ШВІЦЬКИМИ ПЕРВІСТКАМИ ВІД БАТЬКІВ АВСТРІЙСЬКОГО ЕКОГЕНЕЗУ

I. Pishchan

Анотація


Встановлено, що тривалість першого продуктивного періоду у швіцьких корів перевищує показник норми. Так, у первісток І і ІІІ (контрольної) групи лактація триває в середньому  348,0-348,1 доби, що перевищує норму (305 дн) на 12,4 %. У цей же час, перша лактація у корів ІІ групи продовжується 355,1 доби, що перевищує норму на 14,1 % та показники І і ІІІ (контрольної) груп на 2,0 % при вірогідності на рівні Р<0,05.  Визначено, що найвищим удоєм за лактацію характеризуються первістки І групи, від яких отримано 9467,3 кг фізичного або 9590,2 кг 4%-ового молока. Натомість, ІІ і ІІІ (контрольна) групи швіцьких корів продукують майже однакову кількість молока, яке становить за лактацію відповідно 8462,0 і 8422,7 кг фізичного або 8388,7 і 8084,7 кг 4%-ового молока. Тому, ці дві дослідні групи тварин за своїм рівнем молочної продуктивності поступаються аналогам І групи відповідно на 11,88 і 12,40 % (Р<0,001) за показником фізичного молока, а в перерахунку на 4%-ове – відповідно 14,32 і 18,62 % (Р<0,001). Доведено, що високий рівень продуктивності швіцьких первісток І групи забезпечується високою функціональною активністю їх організму впродовж першого лактаційного періоду.  Так, в розрахунку на одну добу лактації вони секретують 27,3 кг фізичного або 27,6 кг 4%-ового молока. При цьому, у порівнянні з показником тварин І групи у первісток ІІ групи середньодобовий удій менший на 14,23 % (Р<0,001), що в перерахунку на 4%-овое молоко становить 16,95 %(Р<0,001), а у контрольних аналогів ІІІ групи – на 12,81 % (Р<0,001) за фізичним молоком та 18,97 % (Р<0,001) за 4%-овим.  В загалом за оптимальних умов утримання та високого рівня годівлі первістки швіцької породи здатні проявляти високу функціональну активність лактуючого організму та продукувати  від 8422,7 до 9467,3 кг молока за лактаційний період.

Ключові слова


корови; швіцька порода; первістки; лактація; удій молока

Повний текст:

PDF >PDF

Посилання


Козловський В. Ю. Адаптационный потенциал голштинской и черно-пестрой пород в условиях Северо-Запада России / В.Ю. Козловский, А.А. Леонтьев, С.А. Попова, Р.М. Соловьев. – Великие Луки, 2011. – 203 с.

Раушенбах Ю.О. Эколого-генетическая природа функциональной организации (структуры) адаптивной реакции животных. Тепло- и хладоустойчивость домашних животных / Ю.О. Раушенбах. – Новосибирск: Наука, 1975. – 297 с.

Кушнир А.В. Сравнительный анализ эколого-генетических и физиологических основ устойчивости животных к экстремальным условиям среды (на примере крупного рогатого скота и северного оленя): автореф. дисс. д. биол. наук: 03.0015, 03.00.16 / Анатолий Владимирович Кушнир. – Красноярск, 1998. – 53 с.

Панин Л. Е. Биохимические механизмы стресса: Учеб.пособ. / Л.Е. Панин. – Новосибирск, 1983. – 232 с.

Ковальчикова М. Адаптация и стресс при содержании и разведении сельскохозяйственных животных / М. Ковальчикова, К. Ковальчик. – М.: Колос,1978. – 71 с.

Голиков А. Н. Физиологическая адаптация и механизмы поддержания гомеостаза у сельскохозяйственных животных / А.Н. Голиков // Адаптация и регуляция физиологических процессов животных в хозяйствах с промышленной технологией. – Москва: МВА, 1985. – С. 5-10.

Слоним А. Д. Церебровисцеральные отношения, суточная периодика и нервные механизмы адаптации / А. Д. Слоним // Регуляция висцеральных функций: Закономерности и механизмы. – Л.: Наука, 1987. – С. 203-215.

Беляев Д. К. Дестабилизирующий отбор как фактор доместикации / Д.К. Беляев // Труды XIV Международной генетической конференции. – М.: Наука, 1981. – С. 53-54.

Наук В. А. Содержание гормонов и воспроизводительная способность коров высокой молочной продуктивности: Сельскохозяйственная биология / В. А. Наук, В. И. Пузыня, Э. Е. Брыль. – 1991. – № 4. – С. 66-71.

Плященко С. И. Естественная резистентность организма животных / С. И. Плященко, В. Т. Сидоров – Л.: Колос, Ленин-ое отд-ние, 1979. – 184 с.

Плященко С. И. Стрессы у сельскохозяйственных животных / С. И. Плященко, В. Т. Сидоров. – М.: Агропромиздат, 1987. – 192 с.

Плященко С. И. Предупреждение стрессов у сельскохозяйственных животных / С. И. Плященко, В. Т. Сидоров. – Минск: Ураджай, 1983. – 136 с.

Адаптационный потенциал коров голштинской и черно-пестрой пород в условиях Северо-Запада России / В. Ю. Козловский, А. А. Леонтьев, С. А. Попова, Р.М. Соловьев. – Великие Луки, 2011. – 203 с.

Джуламанов K. M. Экологическая адаптивность и иммунологические маркеры в племенной работе / K.M. Джуламанов, М.П. Дубовскова // Зоотехния. – 2003. – №7. – С. 9-10.

Ткачева Н. И. Адаптивный потенциал импортного скота в условиях ЦЧЗ / Н.И. Ткачева // Материалы международной научно-практической конференции молодых ученых и аспирантов посвященной 90-летию Горского ГАУ 21-22 октября. – 2008. – С. 64-67.

Козловский В. Ю. Адаптационный потенциал коров голштинской и чернопестрой пород в условиях Северо-Запада России / В. Ю. Козловский, А. А. Леонтьев, С. А. Попова, Р. М. Соловьев. – Великие Луки, 2011. – 203 с.

Bergman J. Two regulatory elements for immunoglobulin klight chain gene expression / J. Bergman, D. Rice, R. Grosschedl, D. Baltimor // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. – 1984. Vol. 81.

Chentsov J.S. Levels of structural organization of chromosomes / J.S. Chentsov, G. I. Kiryanov, V. J. Polyakov // Phys. Chem. Biol. Rev. – 1984. – Vol. 5. – P. 283-334.

Серебровский А. С. Некоторые проблемы органической эволюции / А. С. Серебровский. – М.: Наука, 1973.

Кузнецов В. М. Адаптация голштинов к условиям Сахалина / В. М. Кузнецов, Г. Б. Ревина // Зоотехния, 2003. – № 9. – С. 21-23.

Мохов Б. П. Адаптационные способности коров разных пород / Б. П. Мохов // 3оотехния. – 2003. – № 3. – С. 22-24.

Березкина Г. Ю. Рост, развитие и продуктивные качества крупного рогатого скота черно-пестрой породы с разным уровнем функциональной активности: дис. канд.с.-х.наук / Г. Ю. Березкина. – Ижевск, 2005. – 124 с.

Овсянников А. И. Основы опытного дела в животноводстве / А. И. Овсянников. – М.: Колос, 1976 – 304 с.

Викторов П. И. Менькин А. А. Методика и организация зоотехнических Опытов / П. И. Викторов, А. А. Менькин. – М.: Агропромиздат, 1991. – 112 с.

Калашников А. П. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие / А. П. Калашников, В. И. Фисинин, Н. И. Клейменов. – М.: АПП, Джатар, 2003 – С. 456.

Меркурьева Е. К. Генетика с основами биометрии / Е. К. Меркурьева. – М.: Колос, 1983. – 423 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.