Біохімічні маркери міокардіодистрофії в спортивних коней за фізичного навантаження

I. A. Maksymovych, L. H. Slivinskа, K. Buczek, M. Staniec

Анотація


Охарактеризовано закономірності розвитку метаболічної реакції, що виникає в спортивних коней після фізичного навантаження, яка супроводжується дегідратацією (гіперпротеїнемія), уремічним синдромом (підвищення концентрації сечовини та креатиніну), дисбалансом електролітів (зниження вмісту натрію та калію). Ключовим у патогенезі міокардіодистрофії в спортивних коней є невідповідність між витратами та відновленням енергії у функціонуючих структурах серцевого м’яза в зв’язку з надмірним навантаженням на серце та значним підвищенням енерговитрат, а також порушення балансу електролітів. Встановлено, що в спортивних коней після фізичного навантаження у сироватці крові підвищується активність АсАТ та ЛДГ, відмічена тенденція до підвищення активності креатинкінази. Специфічним маркером пошкодження міокарда в спортивних коней виявлено КК-МВ, оскільки її активність вірогідно зростала в усіх дослідних групах тварин. Менш специфічним маркером міокардіодистрофії у спортивних коней була активність гідроксибутиратдегідрогенази (ЛДГ-1), оскільки вірогідна різниця втсановлена лише в коней вестфальської породи. Дослідження активності АсАТ, КK і КК-МВ в коней може слугувати для диференціальної діагностики синдрому рабдоміолізу та пошкодження клітин серцевого м’яза, зокрема за міокардіодистрофії. Отримані результати можуть використовуватися для діагностики хвороб серця та слугувати у подальшому для вивчення патогенезу захворювань міокарда в коней.

Ключові слова


серцеві маркери; креатинкіназа; лактатдегідрогеназа; гідроксибутиратдегідрогеназа; метаболічний синдром

Повний текст:

PDF >PDF

Посилання


Antman, E., Bassand, J.-P., Klein, W., Ohman, M., Lopez Sendon, J. L., Rydén, L., … Tendera, M. (2000). Myocardial infarction redefined—a consensus document of The Joint European Society of Cardiology/American College of Cardiology committee for the redefinition of myocardial infarction. Journal of the American College of Cardiology, 36(3), 959–969.

Allan S. Jaffe, Jan Ravkilde, Robert Roberts, Ulf Naslund, Fred S. Apple, Marcello Galvani & Hugo Katus. (2000). It’s time for a change to a troponin standard. Circulation, 102 (11), 1216–1220.

Amosova, E. N. (2000). Metabolicheskaja terapija povrezhdenija miokarda, obuslovlennogo ishemiej: novyj podhod k lecheniju ishemicheskoj bolezni serdca i serdechnoj nedostatochnosti. Ukrainian Cardiology Journal, 4, 85–92. (in Ukrainian).

Begg, L., Hoffmann, K., & Begg, A. (2006). Serum and plasma cardiac troponin I concentrations in clinically normal Thoroughbreds in training in Australia. Australian Veterinary Journal, 84 (9), 336–337.

Bergero, D., Assenza, A., & Caola, G. (2005). Contribution to our knowledge of the physiology and metabolism of endurance horses. Livestock Production Science, 92(2), 167–176.

Böhm, M., Voors, A. A., Ketelslegers, J.-M., Schirmer, S. H., Turgonyi, E., Bramlage, P., & Zannad, F. (2011). Biomarkers: optimizing treatment guidance in heart failure. Clinical Research in Cardiology, 100(11), 973–981.

Buergelt, C. D., & Buergelt, C. D. (2003). Equine cardiovascular pathology: an overview. Animal Health Research Reviews, 4(2), 109–129.

Cavallini, C., Rugolotto, M. & Savonitto, S. (2005). Prognostic significance of creatine kinase release after percutaneous coronary intervention. Italian Heart Journal, 6 (6), 522–529.

Charnaja, M.A., Dement'eva, I.I., Morozov, Ju.A. & Gladysheva, V.G. (2010). Kardiospecifichnye biomarkery v kardiologii i kardiohirurgii. Chast' 1. Obshhaja harakteristika biomarkerov. Kardiologija i serdechno-sosudistaja hirurgija, 3, 26–33. (in Russian).

Christenson, R.H., Apple, F.S., Morgan, D.L., Alonsozana, G.L., Mascotti, K., Olson, M., Mccormack, R.T., Wians, F.H., Keffer, J.H. & Duh S.H. (1998). Cardiac troponin I measurement with the ACCESS (R) immunoassay system: analytical and clinical performance characteristics. Clinical Chemistry, 44, 52–60.

Dimopoulos, K., Diller, G.-P., Giannakoulas, G., Petraco, R., Chamaidi, A., Karaoli, E., … Gatzoulis, M. A. (2009). Anemia in Adults With Congenital Heart Disease Relates to Adverse Outcome. Journal of the American College of Cardiology, 54(22), 2093–2100.

Evans, G. O. (1991). Biochemical assessment of cardiac function and damage in animal species A Review of the Current Approach of the Academic, Governmental and Industrial Institutions Represented by the Animal Clinical Chemistry Association. Journal of Applied Toxicology, 11(1), 15–21.

Gondim, F. J., Zoppi, C. C., dos Reis Silveira, L., Pereira-da-Silva, L., & Vaz de Macedo, D. (2009). Possible Relationship Between Performance and Oxidative Stress in Endurance Horses. Journal of Equine Veterinary Science, 29(4), 206–212.

Greco, D.S., Biller, B. & Van Liew, C.H. (2003). Measurement of plasma atrial peptide as an indicator of prognosis in dogs with cardiac disease. Canadian Veterinary Journal, 44, 293–297.

Harris, P.A. (1998). Equine rhabdomyolysis syndrome. In: Metabolic and Endocrine Problems of the Horse, Ed: T. Watson, W.B. Saunders Co., Philadelphia. 75–90.

Harris, P. A., Marlin, D. J., & Gray, J. (1998). Plasma aspartate aminotransferase and creatine kinaseactivities in thoroughbred racehorses in relation to age, sex, exercise and training. The Veterinary Journal, 155(3), 295–304.

Holt, D. W. (1998). Pre-Clinical Application of Markers of Myocardial Damage. Myocardial Damage, 201–211.

Ibáñez, J., Sobrado, R., Rivero, M., Olite, J., Idoate, I., Berrozpe, I., Arina, E., Metola, L., & Sesma, J. (2009). Utilidad de la troponina-I, CPK-MB y mioglobina en el diagnóstico del infarto de miocardio y de los procesos de necrosis muscular de origen no cardiaco. Anales del Sistema Sanitario de Navarra, 24(1), 15-23.

Kratz, A., Lewandrowski, K. B., Siegel, A. J., Chun, K. Y., Flood, J. G., Van Cott, E. M., & Lee-Lewandrowski, E. (2002). Effect of Marathon Running on Hematologic and Biochemical Laboratory Parameters, Including Cardiac Markers. American Journal of Clinical Pathology, 118(6), 856–863.

Leont'eva, I.V. Suhorukov, V.S. & Kljuchnikov, S.O. (2004). Mitohondrial'naja disfunkcija pri kardiomiopatijah u detej. Lekcii po pediatrii. 4. Kardiologija. Moskva. (in Russian).

Lishnevskaja, V. Ju. (2008). Metabolicheskaja terapija pri IBS – iz proshlogo v budushhee. Consilium Medicum Ukraina, 1, 34–39. (in Russian).

Löfberg, M. (1995). Myosin Heavy-Chain Fragments and Cardiac Troponins in the Serum in Rhabdomyolysis. Archives of Neurology, 52(12), 1210.

Lyzlova, S. N. & Stefanova, V. E. (1994). Kreatinkinaza kak pokazatel' funkcional'nogo sostojanija organizma. Fiziologicheskij zhurnal im. I.M. Sechenova, 80 (9), 155–162. (in Russian).

Maksymovych, I. (2017). Exchange of electrolytes in sports horse for exercise. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(77), 100-104.

Maksymovych, I. A., & Slivinskа, L. G. (2017). Metabolic syndrome of horses during physical activity (diagnostics criteria). The Animal Biology, 19(4), 36–42.

Maksymovych, I., & Slivinska, L. (2015). Diagnostic value of blood biomarkers for heart disease in horses. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 100-106.

Paleev, N.R. & Levina L.I. (1991). Nekoronarogennye zabolevanija serdca: miokardity, kardiomiopatii, distrofii miokarda. Diagnostika i lechenie vnutrennih boleznej: rukovodstvo. Ed. F.I. Komarova. Medicine. Moscow (in Russian).

Phillips, W., Giguere, S., Franklin, R.P., Hernandez, J., Adin, D., Peloso, J.G. (2003). Cardiac troponin I in pastured and racetraining thoroughbred horses. Journal Veterinary Internal Medicine, 17, 597–599.

Räsänen, L. A., Wiitanen, P. A. S., Lilius, E.-M., Hyyppä, S., & Pösö, A. R. (1996). Accumulation of uric acid in plasma after repeated bouts of exercise in the horse. Comparative Biochemistry and Physiology Part B: Biochemistry and Molecular Biology, 114(2), 139–144.

Sangadzhieva, V. Sh. (2008). Kliniko-biohimicheskie osobennosti serdechnoj dejatel'nosti u detej doshkol'nogo vozrasta, chasto bolejushhih respiratornymi zabolevanijami. Extended abstract of candidates thesis. Astrahan' (in Russian).

Santos, E. S. dos, Pereira, M. P., Minuzzo, L., Moreira, D. A. R., Ramos, R., Avezum, Á., … Piegas, L. S. (2006). Cardioversão elétrica e lesão miocárdica: avaliação pelos novos marcadores de injúria cardíaca. Arquivos Brasileiros de Cardiologia, 86(3).

Singh, T.P., Nigam, A.K., Gupta, A.K. & Singh, B. (2011). Cardiac Biomarkers: When to Test? Physician Perspective. JIACM, 12 (2), 117–121.

Sribhen, C., Sitthichaiyakul, A., Kongpiromchean, Y., Sribhen, K. (2007). Influence of Training Exercise on Clinical Plasma Chemistry Parameters and Cardiac Markers in Race Horses. Kasetsart Journal (Nat. Sci.), 41, 478–483.

Tarmonova, L.Ju. & Shutov, A.M. (2007). Anemija i disfunkcija pochek u bol'nyh pozhilogo i starcheskogo vozrasta s diastolicheskoj serdechnoj nedostatochnost'ju. Klinicheskaja gerontologija, 13 (11), 8–12. (in Russian).

Valberg, S., Jonsson, L., Lindholm, A., & Holmgren, N. (1993). Muscle histopathology and plasma aspartate aminotransferase, creatine kinase and myoglobin changes with exercise in horses with recurrent exertional rhabdomyolysis. Equine Veterinary Journal, 25(1), 11–16.

Van Der Vekens, N., Decloedt, A., De Clercq, D., Verheyen, T., Van Loon, G. (2012). The use of cardiac biomarkers in veterinary medicine: the equine perspective. Vlaams Diergeneeskundig Tijdschrift, 81, 319–327.

Wanderley, E. K., da Silva Cavalcante Bem, B., Melo, S. K. M., Gonzalez, J. C., Cordeiro Manso, H. E. C. C., & Manso Filho, H. C. (2015). Hematological and Biochemical Changes in Mangalarga Marchador Horses After a Four-Beat Gait Challenge in Three Different Distances. Journal of Equine Veterinary Science, 35(4), 259–263.

Zaninotto, M., Altinier, S., Lachin, M., Carraro, P., Plebani, M. (1996). Fluoroenzymometric method to measure cardiac troponin I in serum of patients with myocardial infarction. Clinical Chemistry, 42 (9), 1460–1466.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.