Морфометричні ознаки самок Varroa destructor Anderson and Trueman, 2000 (Acari, Mesostigmata: Varroidae)

  • V. A. Yevstafieva Полтавська державна аграрна академія, Полтава
  • O. S. Nasarenko Полтавська державна аграрна академія, Полтава
Ключові слова: варооз, медоносні бджоли, кліщі, морфологія, метричні характеристики

Анотація

Варооз бджіл поширена акарозна інвазія, яка сьогодні залишається проблемою сучасного бджільництва в усьому світі, зокрема в Україні. Специфічним збудником вароозу медоносної бджоли Apis mellifera L., який раніше паразитував на китайській восковій бджолі Apis сеrana F., є гамазоїдний кліщ Varroa destructor Anderson and Trueman, 2000. Самки кліщів уражають бджолині сім’ї впродовж року, живляться гемолімфою бджіл, травмують їх хітиновий покрив, призводять до ослаблення, зниження продуктивності, іноді – загибелі бджолосім’ї. Упродовж 2017 року відібрано та проаналізовано 256 самок кліщів Varroa destructor, яких виділяли з робочих бджіл приватних пасік Полтавської області, Україна. Тотальні мікропрепарати готували із використанням рідини Фора-Берлезе. Результатами досліджень встановлено, що показники індексу рясності самок Varroa destructor упродовж року на території досліджуваного регіону коливаються в межах від 0,20 до 0,59 екз. На одній робочій бджолі виявлено паразитування від 1 до 8 екз. самок кліща даного виду. Описано особливості морфологічної будови самок Varroa destructor – паразитів медоносної бджоли в кліматичних умовах Полтавської області. До характерних морфологічних ознак самок можна віднести форму тіла, наявність і розташування специфічних щитів, особливо з вентрального боку (стернального, геніто-вентрального, латерального, анального, плейрального, екзоподального) та щетинок, які їх вкривають. Гнатосома складається з тричленистих хеліцер, які мають властивість висуватися і морфологічно закінчуються пальцем хеліцер, а також рухливих шестичленистих педіпальп. Лапки у кліща тісно прилягають одна до одної та закінчується амбулакрумом, у термінальній частині якого, розташовані два кігтика. Визначені метричні параметри тіла самок кліщів із урахуванням їх морфологічної будови. Довжина та ширина тіла становили 1,09 ± 0,01 та 1,63 ± 0,02 мм відповідно. До диференційних метричних ознак самок Varroa destructor можна віднести розміри щитів із вентрального боку, а також амбулакрумів на кожній парі лапок кліща. Доцільним у подальших дослідженнях є визначення диференційних морфометричних ознак у імаго самців і самок Varroa destructor, виділених від медоносної бджоли, в умовах України.

Посилання

Akimov, I. A. & Korzh, O. P. (2012). Ecological characteristics of Varroa destructor (parasitiformes, varroidea) and its environmental capacity as a key factor for development of varroosis panzootia. Vestnik zoologii, 46 (5), 8–14.

Akimov, I. A., Benedyk, S. V. & Zaloznaya, L. M. (2004a). Complex analysis of morphological characters of gamasid mite Varroa destructor (Parasitiformes, Varroidae). Vestnik Zoologii, 38 (5), 57–66.

Akimov, I. A., Benedyk, S. V., Berezovskaya, O. P. & Sidorenko A. P. (2004b). RAPD analysis of intraspecific genetic variability of the mite Varroa destructor (Parasitiformes, Varroidae) in Ukraine. Acarina, 12 (2), 113–119.

Anderson, D. L. & Trueman, J. H. W. (2000). Varroa jacobsoni (Acari: Varroida) is more than one species. Experimental & Applided Acarology, 24, 165–189.

Anderson, D. L. (2000). Variation in the parasitic bee mite Varroa jacobsoni Oud. Apidologie, 31, 281–292.

Boudagga, H., Barbouche, N., Laarif, A. & Hamonda, M. H. D. (2003). Morphological identification of the Varroa species (Acari: Varroidae) colonizing Tunisian apiaries. Systematic and Applied Acarology, 8 (1), 97–100.

Cornman, R. S. (2017). Relative abundance of deformed wing virus, Varroa destructor virus 1, and their recombinants in honey bees (Apis mellifera) assessed by kmer analysis of public RNA-Seq data. Journal of Invertebrate Pathology, 149, 44–50.

De Guzman, L. I. & Rinderer, T. E. (1999). Identification and comparison of Varroa species infesting honey bees. Apidologie, 30, 85–95.

De Guzman, L. I., Rinderer, T. E. & Stelzer, J. A. (1999). Occurrence of two genotypes of Varroa in North America. Apidologie, 30, 31–36.

Garrido, C., Rosenkranz, P., Paxton, R. J. & Gonclaves, L. S. (2003). Temporary changes in Varroa destructor fertility and haplotype in Brazil. Apidologie, 34, 535–541.

Halatiuk, O. Ye. & Tushak, S. F. (2016). Epizootolohichnyi monitorynh zaraznykh khvorob medonosnykh bdzhil u pivnichno-zakhidnomu rehioni Ukrainy [Epizootological monitoring of infectious diseases of honeybees in the Northwest region Ukraine]. Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 237, 372–379. (in Ukrainian).

Llorens-Picher, М., Higes, М., Martín-Hernández, R., De la Rúa, Р., Muñoz, І., Aidoo, К., Bempong, Е. О., Polkuraf, F. & Meana, А. (2017). Honey bee pathogens in Ghana and the presence of contaminated beeswax. Apidologie, 48 (6), 732–742.

Maslii, I. H., Niemkova, S. M., Stupak, L. P. & Desiatnykova, O. V. (2015). Monitorynh khvorob bdzhil v Ukraini [Monitoring of diseases of bees in Ukraine]. Jornal for «Veterinary medicine», 101, 116–121. (in Ukrainian).

Oddie, M. A. Y., Dahle, B., & Neumann, P. (2017). Norwegian honey bees surviving Varroa destructor mite infestations by means of natural selection. PeerJ, 5, e3956.

Piou, V., Tabart, J., Hemptinne, J.-L., & Vétillard, A. (2017). Effect of pollen extract supplementation on the varroatosis tolerance of honey bee (Apis mellifera) larvae reared in vitro. Experimental and Applied Acarology, 74(1), 25–41.

Rahmani, Н., Kamali, К., Saboori, А. & Nowzari, J. (2006). Report and Survey of Morphometric Characteristics of Varroa destructor (Acari:Varroidae) Collected from Honey Bees in Tehran Province, Iran. Journal of Agricultural Science and Technology, 8, 351–355.

Tesovnik, T., Cizelj, I., Zorc, M., Čitar, M., Božič, J., Glavan, G., & Narat, M. (2017). Immune related gene expression in worker honey bee (Apis mellifera carnica) pupae exposed to neonicotinoid thiamethoxam and Varroa mites (Varroa destructor). PLoS One, 12 (10), e0187079.

Thapa, R., Wongsiri, S., Lee, M. L., Choi, Y.-S., Ahn, Y.-J. & Kwon, H. W. (2015). SEM Observations of Korean Haloptype Varroa destructor (Acari: Varroidae) Collected from Apis mellifera Colonies. Journal of Apiculture, 30 (3), 143–153.

Wantuch, H. A. & Tarpy, D. R. (2009). Removal of drone brood from Apis mellifera (Hymenoptera: Apidae) colonies to control Varroa destructor (Acari: Varroidae) and retain adult drones. Journal of Economic Entomology, 102 (6), 2033–2040.

Wu, Y., Dong, X. & Kadowaki, T. (2017). Characterization of the Copy Number and Variants of Deformed Wing Virus (DWV) in the Pairs of Honey Bee Pupa and Infesting Varroa destructor or Tropilaelaps mercedesae. Frontiers in Microbiology, 8, 1558.

Zanni, V., Galbraith, D. A. & Annoscia, D. (2017). Transcriptional signatures of parasitization and markers of colony decline in Varroa-infested honey bees (Apis mellifera). Insect Biochemistry and Molecular Biology, 87, 1–13.

Zaobidna, E. A., Żółtowska, K., & Łopieńska-Biernat, E. (2017). Varroa destructor induces changes in the expression of immunity-related genes during the development of Apis mellifera worker and drone broods. Acta Parasitologica, 62 (4), 779–789.

Zhang, Z.-Q. (2000). Notes on Varroa destructor (Acari: Varroidae) parasitic on honeybees in New Zealand. Systematic & Applied Acarology Special Publications, 5, 9–14.

Опубліковано
2018-04-29