Забрудненість кукурудзи, пшениці та ячменю мікотоксинами (за даними 2017 р.)

  • K. V. Bilash Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро
  • V. G. Yefimov Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро
  • L. V. Yakunina Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро
Ключові слова: мікотоксини, зерно, продукти харчування, корми, максимально допустимий рівень

Анотація

До мікотоксинів, що несуть найбільшу небезпеку, як людині так і тваринам, відносять афлатоксини, деоксиніваленол (ДОН, вомітоксин), фумонізини, зеараленон, Т-2 токсин і охратоксин А. У зв’язку з цим, постійний моніторинг наявності мікотоксинів у зернових культурах, що використовують як для виготовлення продуктів харчування, так і для годівлі тварин, залишається актуальним. Мета роботи – провести аналіз рівня забрудненості зразків пшениці, ячменю та кукурудзи окремими мікотоксинами (за даними 2017 р.). Для досліджень відбирали зразки пшениці, ячменю та кукурудзи де визначали вміст афлатоксину В1, зеараленону, Т-2 і НТ-2 токсину, охратоксину А, ДОНу та суми фумонізинів методом ІФА з використанням тест-систем Tecna Celer виробництва TecnaLab (Італія). Оптичну щільність розчинів вимірювали на мікропланшетному рідері Immunochem 2000 при довжині хвилі 450 нм. Оцінку відповідності вмісту окремих мікотоксинів встановленим зразкам проводили згідно встановленим вимогам на підставі наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України № 131 від 19.03.2012 р. (для кормової сировини) та Міністерства охорони здоров’я України № 368 від 13.05.2013 р. Вміст Т-2 токсину в продовольчому та фуражному зерні кукурудзи (9,3%) і пшениці (10,4%) був вище встановлених вимог. 27,9% зразків кукурудзи та 13,3% зразків пшениці за вмістом афлатоксину В1 не відповідали вимогам для продуктів харчування. Концентрація зеараленону в зразках кукурудзи та пшениці (11,6% та 9,3% відповідно) виявилася вищою від рівня, що допускається для кормів. За охратоксином А не відповідала для продовольчих потреб найбільша кількість зразків пшениці (16,0%) і кукурудзи (14,7%). Для годівлі тварин лише 1,3% зразків пшениці та 2,3% кукурудзи перевищували максимально допустимі значення. Дезоксиніваленол (ДОН) виявився найрозповсюдженішим мікотоксином за рахунок чого, найбільша кількість зразків дослідженого зерна не відповідала вимогам, в першу чергу, для кормової сировини: 49,6% кукурудзи, 16,0% ячменю і 13,3% пшениці. У дослідженнях лише два зразки кукурудзи (1,5%) не відповідали вимогам за рівнем фумонізинів. Таким чином, у зразках кукурудзи, ячменю і пшениці рівень перевищення допустимих рівнів для продовольчого та фуражного зерна за окремими мікотоксинами достатньо високий і перевищує 49%. Найзараженіше мікотоксинами зерно кукурудзи, а основним контамінуючим фактором виявився ДОН, що пов’язано з особливостями вологості повітря, температурного режиму і термінів збирання цієї культури.

Посилання

Adeyeye, S. A. O. (2016). Fungal mycotoxins in foods: A review. Cogent Food & Agriculture, 2(1).

Brezvyn, O., Otchych, V. & Kotsiumbas, I. (2013). Kontrol mikotoksyniv u kormakh i yikh zneshkodzhennia. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia biolohichna, 62, 242-249 (In Ukrainian).

Cavaliere, C., D’Ascenzo, G., Foglia, P., Pastorini, E., Samperi, R., & Laganà, A. (2005). Determination of type B trichothecenes and macrocyclic lactone mycotoxins in field contaminated maize. Food Chemistry, 92(3), 559–568.

Flores-Flores, M. E., Lizarraga, E., López de Cerain, A., & González-Peñas, E. (2015). Presence of mycotoxins in animal milk: A review. Food Control, 53, 163–176.

Glebenyuk, V., Chumak, E. & Govoruha, V. (2014). Mycotoxicological description feed for pigs in Dnipropetrovsk region. Science and Technology Bulletin of SRC for Biosafety and Environmental Control of AIC, 2 (3), 82-85 (In Ukrainian).

Ma, R., Zhang, L., Liu, M., Su, Y.-T., Xie, W.-M., Zhang, N.-Y., … Sun, L.-H. (2018). Individual and Combined Occurrence of Mycotoxins in Feed Ingredients and Complete Feeds in China. Toxins, 10(3), 113.

Pitt, J. I. (2000). Toxigenic fungi and mycotoxins. British Medical Bulletin, 56(1), 184–192.

Placinta, C., D’Mello, J. P. & Macdonald, A. M. (1999). A review of worldwide contamination of cereal grains and animal feed with Fusarium mycotoxins. Animal Feed Science and Technology, 78(1-2), 21–37.

Richard, J.L. (2007). Some major mycotoxins and their mycotoxicoses – An overview. International Journal of Food Microbiology, 119 (1-2), 3-10.

Streit, E., Schatzmayr, G., Tassis, P., Tzika, E., Marin, D., Taranu, I., Tabuc, C., Nicolau, A., Aprodu, I., Puel, O., & Oswald, I. P. (2012). Current Situation of Mycotoxin Contamination and Co-occurrence in Animal Feed-Focus on Europe. Toxins, 4(10), 788–809.

Yefimov, V.H., Sofonova, D.M. & Masiuk, D.M. (2017). Poshyrennia ta toksykolohichne znachennia okremykh mikotoksyniv u skotarstvi. Kormy i fakty, 5, 40-42 (In Ukrainian).

Опубліковано
2018-06-26