Особливості формування молочної продуктивності корів червоної степової породи

  • O. V. Lesnovskay Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, Україна https://orcid.org/0000-0002-9027-6734
  • L. V. Каrlova Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, Україна https://orcid.org/0000-0001-8213-8588
  • I. V. Deberina Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпро, Україна
Ключові слова: ембріогенез; телиці; продуктивність; відтворна здатність

Анотація

Тривалість та умови розвитку плода, його жива маса при народженні є показниками, що мають не лише загальнобіологічне значення, але й можливі селекційні ознаки. Усе частіше наголошується необхідність добору молодняку з урахуванням тривалості ембріонального розвитку та його вплив на подальшу молочну продуктивність і відтворювальну здатність. Дослідження проводили в ТОВ “Обрій” Покровського району Дніпропетровської області на телицях червоної степової породи (n = 150). Виділено чотири групи телиць: з коротким, середнім, подовженим і оптимальним утробним розвитком. У телиць визначали показники росту та розвитку, продуктивність, відтворювальну здатність. Провели економічний моніторинг доцільності використання телиць досліджуваних груп шляхом підрахунку кількості одержаної додаткової продукції. Встановлено, що в 72,7% телиць тривалість утробного розвитку становила 280–290 діб. Відповідно 19,3 та 8,0% телиць мали короткий і подовжений утробний розвиток. В основні періоди вирощування найбільшу живу масу мали телички з періодом утробного розвитку 290 діб і більше. Однак за середньодобовими приростами живої маси перевага була на боці особин, у яких період утробного розвитку становив 286–290 діб. Так, цей показник у теличок ІІ–ІV груп від народження до 6-місячного віку становив 656,7–684 г, що більше на 3,1–7,5%, ніж у особин із періодом утробного розвитку 279 діб і менше. Аналогічна тенденція спостерігалася в періоди вирощування 6–12 та 12–18 місяців. Порівняно з теличками І групи перевага становила 10,9–13,8% і 2,7–7,0%, відповідно. У 24-місячному віці також кращі прирости мали особини ІІ–ІV груп: 468,9–480,5 г, тоді як у ровесниць І дослідної групи цей показник дорівнював 401,1 г. Дослідженнями виявлено, що жива маса визначає і вік першого осіменіння телиць. Жива маса ремонтних телиць дослідних груп за першого осіменіння коливалася в межах 363,8–398,5 кг в розрізі груп, тобто 75–80% живої маси повновікової корови, що є оптимальним показником для відтворення стада. Так телиці ІІ–ІV дослідних груп були запліднені на 71,0–46,9 доби раніше, тобто у віці 548,3–572,4 доби, порівняно з аналогами І дослідної групи. В особин ІІ–ІV груп перші телята отримані у віці 819,4–840,1 доби. Перевагу за живою масою особини цих дослідних груп утримували і за першого отелення: від 467,2 до 519,6 кг. Зазначимо, що тут і вихід телят на 100 корів більше на 0,4–6,3% порівняно з первістками І групи. Результати досліджень молочної продуктивності показують, що тварини І дослідної групи в першу лактацію на 2,8% відставали від стандарту породи з надоєм 2818,4 кг. У другу та третю лактації відмічено збільшення відставання від стандарту породи на 3,9% та 4,6%. Корови ІІ–ІV дослідних за молочною продуктивністю переважали вимоги стандарту породи. Якісні показники молока в розрізі дослідних груп були неоднакові. Так, уміст жиру і білка в первісток І групи протягом дослідного періоду коливався в межах 3,66–3,71% та 3,30–3,31%, а в однолітків ІІ–ІV дослідних груп ці показники дорівнювали 3,71–3,73% та 3,31–3,33%, відповідно. Таким чином, середня й оптимальна тривалість ембріонального розвитку (280–285 та 286–290 діб) та інтенсивний ріст телиць у постембріональний період позитивно в подальшому впливають на рівень їх продуктивних показників. Середня прибавка до основної продукції корів червоної степової породи ІІ–ІV дослідних груп, порівняно з однолітками І групи, була в межах 8,4–11,9%.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Chernenko, O. M., & Chernenko, O. I. (2018). Economic trait of cows with different duration of prenatal growth period. Theoretical and Applied Veterinary Medicine, 6(3), 23‒28.

Chernenko, O. M., Chernenko, O. I., & Sanjara, R. A. (2017). The quality of colostrum and vitality of calves, born from cows with different reaction to stress experiences. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 299–303.

Gavrilin, P. N., Lieshchova, M. A., Gavrilina, O. G., & Boldyreva, T. F. (2018). Prenatal morphogenesis of compartments of the parenchyma of the lymph nodes of domestic cattle (Bos taurus). Regulatory Mechanisms in Biosystems, 9(1), 95–104.

Goncharuk, M. S. (2018). Analysis of reproductive disorders in the dairy herd. Animal Breeding and Genetics, 55, 179–186.

Gordiychuk, N. N., Gordiychuk, L. N., & Vakhutkevych, I. U. (2015). The growth, development and productivity of dairy cows depending on the length of embryogenesis. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(3), 148–154 (in Ukrainian).

Honcharova, І. І. (2015). Ability of beef breed heifers to reproduce depending on the level of feeding. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 1–2, 84–86.

Honcharova, І. І. (2013). Reproductive and physiological parameters of heifers of beef breads in the steppe area of Ukraine. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 3, 106–109.

Karlova, L. V., Gavrilina, O. G., Alekseeva, N. V., & Peretyatko, O. V. (2018). Typological features of the nervous system of cows depending on the reactivity and stress resistance. Ukrainian Journal of Ecology, 8(2), 149–159 (in Ukrainian).

Khmelnіchiy, L. M. (2016). Features of growth and development of repair young ukrainian red-and-white dairy breed depending on the length of their embryonic development. Visnyk Sumskoho NAU, 7(30), 145–153 (in Ukrainian).

Kozlov, A. S., Moshkina, S. V., Kostikov, A., & Abramkova, N. V. (2002). Vyrashhivanie remontnyh telok pri razlichnom urovne kormlenija [Growing repair heifers at different feeding levels]. Zootehnija, 2, 20–22.

Kolot, I., & Korovnikov, H. (2003). Vyrobnytstvo moloka ne mozhe buty zbytkovym [Milk production can not be unprofitable]. Tvarynnytstvo Ukrainy, 11, 4–6 (in Ukrainian).

Loza, H. M. (Ed.) (1984). Metodika opredelenija jekonomicheskoj jeffektivnosti ispol'zovanija v sel'skom hozjajstve rezul'tatov nauchno-issledovatel'skih i opytno-konstruktorskih rabot, novoj tehniki, izobretenij i racionalizatorskih predlozhenij [Method of determining the economic efficiency of agricultural use of the results of research and development, new equipment, inventions and rationalization proposals]. VASHNIL, Moscow (in Russian).

Mysostov, T. O. (1997). Efektyvnist intensyvnoho vyroshchuvannia telyts [Efficiency of intensive heifers growth]. Tvarynnytstvo Ukrainy, 7, 10–11 (in Ukrainian).

Novak, I. V. (2016). The genotype influence for duration of the productive use of cows and the reasons of its disposal. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology, 18(2(67)), 292–296.

Panasiuk, I. M. (2002). Mozhlyvist prohnozuvannia molochnoi produktyvnosti koriv za yikh intensyvnistiu rostu ta rozvytku u rannomu ontohenezi. Suchasni problemy tvarynnytstva. Dnipropetrovsk (in Ukrainian).

Panasiuk, I. M. & Protsenko, O. V. (2004). Produktyvnist molochnoi khudoby zalezhno vid intensyvnosti spadu rostu ta zhyvoi masy v rannomu ontohenezi. News of Dnipropetrovsk State Agrarian University, 2, 123–126 (in Ukrainian).

Poslavska, Y. V., Fedorovych, Y. I., & Bodnar, P. V. (2017). Duration and effectiveness of lifelong use of cows according to their milk yield for first and better lactation. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(74), 175–181.

Prischedko, V., Lesnovskay, О., Karlova, L. (2017). Milk yield of cow holstein breed firstborn depending on the intensity of their formation in early ontogenesis. Magyar Tudományos Journal, 5, 4–7 (in Ukrainian).

Rizun, O. V. (2018). Evaluation of living mass of cottons of different origin in the stage of TOV “CRОC-UcrZаlіzbud”. Animal Breeding and Genetics, 55, 117–123.

Rearte, R., LeBlanc, S. J., Corva, S. G., de la Sota, R. L., Lacau-Mengido, I. M., & Giuliodori, M. J. (2018). Effect of milk production on reproductive performance in dairy herds. Journal of Dairy Science, 101(8), 7575–7584.

Skliarenko, Yu. I. (2018). The effectiveness of lifetime use of cows depending on genotypic factors. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, (2), 103–105.

Sharapa, G. S., & Boyko, O. V. (2018). Reproductive ability and dairy productivity of cows of different breeds. Animal Breeding and Genetics, 55, 219–224.

Tytarenko, I., Bushutruk, M., & Starostenko, I. (2016). The influence of growing system of young animals in the formation of high productivity herd. Science and Technology Bulletin of SRC for Biosafety and Environmental Control of AIC, 4(1), 260–266 (in Ukrainian).

Vatskyi, V. F., & Velychko, S. A. (2012). Vplyv okremykh faktoriv na masu teliat pry narodzhenni i molochnu produktyvnist yikh materiv [The influence of selected factors on the mass of type at birth and dairy productivity of their mothers]. News of Poltava State Agrarian Academy, 1, 115–118 (in Ukrainian).


Переглядів анотації: 123
Завантажень PDF: 84
Опубліковано
2019-03-16