Склад мікрофлори рубця великої рогатої худоби сходу Алжиру в осінній період

Ключові слова: Алжир; велика рогата худоба; клімат; стать; Protozoa; рубець.

Анотація

Завдяки багатокамерному шлунку, зокрема його основним відділам рубцю і сітці, жуйні тварини можуть використовувати енергентичні і азотні компоненти корму, що не засвоюють тварини з однокамерним шлунком. Основну функцію перетравлення при цьому, виконує мікрофлора – бактерії, найпростіші та гриби, які забезпечують руйнування і засвоєння вуглеводів клітинної оболонки рослин: клітковини, геміцелюлози, пектинових речовин, а також метаболізм азоту, мінеральних речовин і мікроелементів. Мета цього дослідження – виявлення і кількісне оцінювання популяцій найпростіших у рубці дорослії великої рогатої худоби алжирської місцевої породи у відносно вологому кліматі. За жарких погодних умов раціон тварин складається з соломи і випасу, в той час,  як за холодних – солома, концентрати і трава.  Зазвичай у рубці міститься від 2 до 5 × 106 мл найпростіших, проте за певних умов годівлі вони становлять щонайменше 50 % біомаси вмісту.  Через труднощі культивування найпростіших in vitro їх роль у метаболізмі менш відома, ніж бактерій. Найпростіші можуть трансформувати більшу кількість харчових і бактеріальних компонентів у метаболіти та клітинні сполуки, які у подальшому використовує тварина-господар. Дослідження проведено на 20 коровах. Відібраний уміст рубця розбавляли у 10 % розчині формаліну і розподіляли у камері Sedgewick Rafter. Під світловим мікроскопом ідентифікували та описали 11 різних родів найтростіших. Вперше ідентифікована і класифікована популяція найпростіших рубця місцевої алжирської породи великої рогатої худоби (Atlas).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Abe, M., Iriki, T., Tobe, N., & Shibui, H. (1981). Sequestration of holotrich Protozoa in the reticulo-rumen of cattle. Applied and Environmental Microbiology, 41(3), 758–765.

Abrão, F. O., Duarte, E. R., Freitas, C. E. S., Vieira, E. A., Geraseev, L. C., da Silva-Hughes, A. F., Rosa, C. A., & Rodrigues, N. M. (2014). Characterization of fungi from ruminal fluid of beef cattle with different ages and raised in tropical lignified pastures. Current Microbiology, 69(5), 649–659.

Abrar, A., Watanabe, H., Kitamura, T., Kondo, M., BanTokuda, T., & Matsui, H. (2016). Diversity and fluctuation in ciliate protozoan population in the rumen of cattle. Animal Science Journal, 87(9), 1188–1192.

Agarwal, N., Kamra, D. N., & Chaudhary, L. C. (2015). Rumen microbial ecosystem of domesticated ruminants. Rumen Microbiology: From Evolution to Revolution, 17–30.

Bauchop, T., & Clarke, R. T. (1976). Attachment of the ciliate Epidinium Crawley to plant fragments in the sheep rumen. Applied and Environmental Microbiology, 32(3), 417–422.

Béra-Maillet, C., Devillard, E., Cezette, M., Jouany, J.-P., & Forano, E. (2005). Xylanases and carboxymethyl cellulases of the rumen protozoa Polyplastron multivesiculatum, Eudiplodinium maggii and Entodinium sp. FEMS Microbiology Letters, 244(1), 149–156.

Bouzebda, A. F. (2007). Performances zootechniques et structure d’élevage dans la population bovine de type local (Est Algerien).

Burk, A. D. (2018). Classification of rumen ciliate Protozoa. Laboratory manual for classification and morphology of rumen ciliate Protozoa, 1–2.

Coleman, G. S. (1967). The metabolism of free amino acids by washed suspensions of the rumen ciliate Entodinium caudatum. Journal of General Microbiology, 47(3), 433–447.

D’Agosto, M., & Carneiro, M. E. (1999). Evaluation of lugol solution used for counting rumen ciliates. Revista Brasileira de Zoologia, 16(3), 725–729.

Dehority, B. A. (2017). Laboratory manual for classification and morphology of rumen Ciliate Protozoa. CRC Press.

Eadie, J. M. (1962). Inter-relationships between certain rumen ciliate Protozoa. Journal of General Microbiology, 29(4), 579–588.

Findley, S. D., Mormile, M. R., Sommer-Hurley, A., Zhang, X.-C., Tipton, P., Arnett, K., Porter, J. H., Kerley, M., & Stacey, G. (2011). Activity-based metagenomic screening and biochemical characterization of bovine ruminal Protozoan glycoside hydrolases. Applied and Environmental Microbiology, 77(22), 8106–8113.

Finlay, B. J., Esteban, G., Clarke, K. J., Williams, A. G., Embley, T. M., & Hirt, R. P. (1994). Some rumen ciliates have endosymbiotic methanogens. FEMS Microbiology Letters, 117(2), 157–161.

Fonty, G., Gouet, P., Jouany, J. P., & Sénaud, J. (1986). Rôle de la microflore sur la cinétique d’apparition des protozoaires ciliés dans le rumen de l’agneau. Reproduction Nutrition Développement, 26(1B), 285–286.

Franzolin, R., & Franzolin, M. H. T. (2000). População protozoários ciliados e degradabilidade ruminal em búfalos e bovinos zebuínos sob dieta à base de cana-de-açúcar. Revista Brasileira de Zootecnia, 1853–1861.

Grain, C. F. (1967). Phase relations in the ZrO2-MgO system. Journal of the American Ceramic Society, 50(6), 288–290.

Guyader, J., Eugène, M., Nozière, P., Morgavi, D. P., Doreau, M., & Martin, C. (2014). Influence of rumen protozoa on methane emission in ruminants: a meta-analysis approach. Animal, 8(11), 1816–1825.

Hungate, R. E. (1966). The rumen Protozoa. The rumen and its microbes, 91–147. Academic Press, NY.

Martinele, I., & D’Agosto, M. (2008). Predação e canibalismo entre protozoários ciliados (Ciliophora: Entodiniomorphida: Ophryoscolecidae) no rúmen de ovinos (Ovis aries). Revista Brasileira de Zoologia, 25(3), 451–455.

Nigri, A. C. A., Ribeiro, I. C. O., Vieira, E. A., Silva, M. L. F., Virgínio-Júnior, G. ., Abrão, F. O., Geraseev, L.C., & Duarte, E. R. (2017). População de protozoários ruminais em novilhos zebuínos alimentados com ou sem volumoso. Arquivo Brasileiro de Medicina Veterinária e Zootecnia, 69(5), 1339–1345.

Orpin, C. G., Knight, M., & Evans, W. C. (1971). The bacterial oxidation ofN-methylisonicotinate. Biochemical Journal, 122(5), 58.

Rufino, L. M. A., Barreto, S. M. P., Duarte, E. R., Geraseev, L. C., Santos, A. C. R., & Jaruche, Y. G. (2011). Efeitos da inclusão de torta de macaúba sobre a população de protozoários ruminais de caprinos. Revista Brasileira de Zootecnia, 40(4), 899–903.

Russell, J. B., & Rychlik, J. L. (2001). Factors that alter rumen microbial ecology. Science, 292(5519), 1119–1122.

Santra, A., & Karim, S. A. (2002). Influence of ciliate protozoa on biochemical changes and hydrolytic enzyme profile in the rumen ecosystem. Journal of Applied Microbiology, 92(5), 801–811.

Silva, K. L. da, Duarte, E. R., Freitas, C. E. S., Abrão, F. O., & Geraseev, L. C. (2014). Protozoários ruminais de novilhos de corte criados em pastagem tropical durante o período seco. Ciência Animal Brasileira, 15(3), 259–265.

Suárez, B. J., Van Reenen, C. G., Stockhofe, N., Dijkstra, J., & Gerrits, W. J. J. (2007). Effect of roughage source and roughage to concentrate ratio on animal performance and rumen development in veal calves. Journal of Dairy Science, 90(5), 2390–2403.

Ushida, K., Kayouli, C., De Smet, S., & Jouany, J. P. (1990). Effect of defaunation on protein and fibre digestion in sheep fed on ammonia-treated straw-based diets with or without maize. British Journal of Nutrition, 64(3), 765–775.

Viechtbauer, W. (2010). Conducting meta-analyses in R with the metafor package. Journal of Statistical Software, 36(3).

Williams, A. G., & Coleman, G. S. (1997). The rumen protozoa. The Rumen Microbial Ecosystem, 73–139.


Переглядів анотації: 348
Завантажень PDF: 124
Опубліковано
2019-12-12