Ефективність застосування різних технік трансплантації амніотичної оболонки за дегенеративних процесів рогівки

  • O. V. Shupyk Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1081-3932
  • A. Y. Mazurkevich Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна
  • R. R. Bokotko Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6217-5266
  • T. V. Dudus Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2024-7038
Ключові слова: експериментальний кератит; кролі породи Шиншила; мезенхімальні стовбурові клітини (МСК); трансплантація амніотичної оболонки (ТАО); рогівка ока

Анотація

Амніотична оболонка – внутрішня з трьох плодових оболонок, розвивається із фетальної ектодерми, прозора, аваскулярна, складається із шару епітеліальних клітин, розміщених на базальній мембрані та сполучнотканинної строми. Досліджено ефективність застосування техніки трансплантації амніотичної мембрани за експериментального бактеріального кератиту в кролів. Тваринам моделювали бактеріальний кератит середнього ступеня тяжкості (з попереднім упливом довгохвильових променів ртутної лампи) інсталяцією патогенного штаму Staphylococcus aureus. На 14-ту добу виконували трансплантацію амніотичної оболонки двома методами: біологічним покриттям з епісклеральною фіксацією вузлуватими швами та пошаровою трансплантацією з фіксацією оболонки в межах пошкодження до тканини рогівки вузлуватими швами. Оцінювали ступінь запального процесу за авторською бальною шкалою, що включала вісім ознак. На 7-му, 14-ту і 30-ту добу проводили забій дослідних тварин із мікроскопічним дослідженням рогівки. Встановили, що на 7-му добу після трансплантації амніотичної оболонки відбулася повна епітелізація поверхні рогівки, а на 30-ту – диференціація її клітин на шари. При використанні пошарової техніки трансплантації амніотичної мембрани з її фіксацією вузлуватими швами спостерігалася більш виражена, порівняно з технікою біологічного покриття, запальна реакція. На всіх термінах спостереження у більшості експериментальних тварин не виявляли клінічних і морфологічних ознак запальної інфільтрації. Отриманий ефект обох методів хірургічної трансплантації амніотичної оболонки вказує на ефективність застосування цього біологічного матеріалу, як основного або допоміжного при лікуванні тяжких патологій ока.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Choi, T. H., & Tseng, S. C. G. (2001). In Vivo and In Vitro Demonstration of Epithelial Cell-induced Myofibroblast Differentiation of Keratocytes and an Inhibitory Effect by Amniotic Membrane. Cornea, 20(2), 197–204.

Dua, H. S., Gomes, J. A. ., King, A. J., & Maharajan, V. S. (2004). The amniotic membrane in ophthalmology. Survey of Ophthalmology, 49(1), 51–77.

Dua, H. S. (1998). The conjunctiva in corneal epithelial wound healing. British Journal of Ophthalmology, 82(12), 1407–1411.

Dua, H. S., & Azuara-Blanco, A. (1999). Allo-limbal transplantation in patients with limbal stem cell deficiency. British Journal of Ophthalmology, 83(4), 414–419.

Dua, H. S., & Azuara-Blanco, A. (2000). Limbal stem cells of the corneal epithelium. Survey of Ophthalmology, 44(5), 415–425.

Fukuda, K., Chikama, T., Nakamura, M., & Nishida, T. (1999). Differential distribution of subchains of the basement membrane components type IV collagen and laminin among the amniotic membrane, cornea, and conjunctiva. Cornea, 18(1), 73–79.

Gaafar, T. M., El Hawary, R., Osman, A., Attia, W., Hamza, H., Brockmeier, K., & Osman, O. M. (2014). Comparative characteristics of amniotic membrane, endometrium and ovarian derived mesenchymal stem cells: A role for amniotic membrane in stem cell therapy. Middle East Fertility Society Journal, 19(3), 156–170.

Hao, Y., Ma, D. H.-K., Hwang, D. G., Kim, W.-S., & Zhang, F. (2000). Identification of antiangiogenic and antiinflammatory proteins in human amniotic membrane. Cornea, 19(3), 348–352.

Horalskiy, L. P., Khomych, V. T., & Kononsky, A. I. (2019). Histological techniques and morphological methods in normal and pathological conditions. Zhitomir, Polissia (in Ukrainian).

Hosseini, H., & Nejabat, M. (2007). A potential therapeutic strategy for inhibition of corneal neovascularization with new anti-VEGF agents. Medical Hypotheses, 68(4), 799–801.

Kasparov, A. A., & Trufanov, C. B. (2003). Ispol’zovanie konservirovannoj amnioticheskoj membrany dlja rekonstrukcii poverhnosti perednego otrezka glaza [Use of preserved amniotic membrane for reconstruction of the surface of the anterior segment of the eye]. Vestnik Oftal’mologii, 3, 45–47 (in Russian).

Kim, B. S., Chun, S. Y., Lee, J. K., Lim, H. J., Bae, J., Chung, H.-Y., Atala, A., Soker, S., Yoo, J. J., & Kwon, T. G. (2012). Human amniotic fluid stem cell injection therapy for urethral sphincter regeneration in an animal model. BMC Medicine, 10(1).

Kim, J. C., & Tseng, S. C. G. (1995). Transplantation of preserved human amniotic membrane for surface reconstruction in severely damaged rabbit corneas. Cornea, 14(5), 473–484.

Lee, S.-H., & Tseng, S. C. G. (1997). Amniotic membrane transplantation for persistent epithelial defects with ulceration. American Journal of Ophthalmology, 123(3), 303–312.

Li, W., Hayashida, Y., Chen, Y.-T., & Tseng, S. C. (2007). Niche regulation of corneal epithelial stem cells at the limbus. Cell Research, 17(1), 26–36.

Ma, D., Chen, J., Zhang, F., Lin, K., Yao, J., & Yu, J. (2006). Regulation of corneal angiogenesis in limbal stem cell deficiency. Progress in Retinal and Eye Research, 25(6), 563–590.

Mazurkevych, A. I., Kovpak, V. V., & Danilov, V. B. (2014). Klitynni tekhnolohii u veterynarnii medytsyni. Navchalnyi posibnyk. Kyiv, Komprynt (in Ukrainian).

Moraghebi, R., Kirkeby, A., Chaves, P., Rönn, R. E., Sitnicka, E., Parmar, M., Larsson, M., Herbst, A., & Woods, N.-B. (2017). Term amniotic fluid: an unexploited reserve of mesenchymal stromal cells for reprogramming and potential cell therapy applications. Stem Cell Research & Therapy, 8(1).

Muiños-López, E., Hermida-Gómez, T., Fuentes-Boquete, I., de Toro-Santos, J., Blanco, F. J., & Díaz-Prado, S. M. (2017). Human amniotic mesenchymal stromal cells as favorable source for cartilage repair. Tissue Engineering Part A, 23(17-18), 901–912.

Schroeder, A., Theiss, C., Steuhl, K.-P., Meller, K., & Meller, D. (2007). Effects of the human amniotic membrane on axonal outgrowth of dorsal root ganglia neurons in culture. Current Eye Research, 32(9), 731–738.

Schlötzer-Schrehardt, U., & Kruse, F. E. (2005). Identification and characterization of limbal stem cells. Experimental Eye Research, 81(3), 247–264.

Seitz, B. (2006). Histopathology and ultrastructure of human corneas after amniotic membrane transplantation. Archives of Ophthalmology, 124(10), 1487.

Seitz, B., Das, S., Sauer, R., Mena, D., & Hofmann-Rummelt, C. (2008). Amniotic membrane transplantation for persistent corneal epithelial defects in eyes after penetrating keratoplasty. Eye, 23(4), 840–848.

Shimazaki, J., Shinozaki, N., & Tsubota, K. (1998). Transplantation of amniotic membrane and limbal autograft for patients with recurrent pterygium associated with symblepharon. British Journal of Ophthalmology, 82(3), 235–240.

Shortt, A. J., Secker, G. A., Notara, M. D., Limb, G. A., Khaw, P. T., Tuft, S. J., & Daniels, J. T. (2007). Transplantation of ex vivo cultured limbal epithelial stem cells: a review of techniques and clinical results. Survey of Ophthalmology, 52(5), 483–502.

Sippel, K. C., Ma, J. J. K., & Foster, C. S. (2001). Amniotic membrane surgery. Current Opinion in Ophthalmology, 12(4), 269–281.

Solomon, A., Meller, D., Prabhasawat, P., John, T., Espana, E. M., Steuhl, K.-P., & Tseng, S. C. (2002). Amniotic membrane grafts for nontraumatic corneal perforations, descemetoceles, and deep ulcers. Ophthalmology, 109(4), 694–703.

Sorsby, A., & Symons, H. M. (1946). Amniotic membrane grafts in caustic burns of the eye: (Burns of the second degree). British Journal of Ophthalmology, 30(6), 337–345.

Thatte, S. (2011). Amniotic membrane transplantation: An option for ocular surface disorders. Oman Journal of Ophthalmology, 4(2), 67.

Tsuji, H., Miyoshi, S., Ikegami, Y., Hida, N., Asada, H., Togashi, I., Suzuki, J., Satake, M., Nakamizo, H., Tanaka, M., Mori, T., Segawa, K., Nishiyama, N., Inoue, J., Makino, H., Miyado, K., Ogawa, S., Yoshimura, Y., & Umezawa, A. (2010). Xenografted human amniotic membrane–derived mesenchymal stem cells are immunologically tolerated and transdifferentiated into cardiomyocytes. Circulation Research, 106(10), 1613–1623.

Zhang, D., Jiang, M., & Miao, D. (2011). Transplanted human amniotic membrane-derived mesenchymal stem cells ameliorate carbon tetrachloride-induced liver cirrhosis in mouse. PLoS ONE, 6(2), e16789.

Zhang, L., Coulson-Thomas, V. J., Ferreira, T. G., & Kao, W. W. Y. (2015). Mesenchymal stem cells for treating ocular surface diseases. BMC Ophthalmology, 15(S1).

Переглядів анотації: 53
Завантажень PDF: 15
Опубліковано
2020-09-07