Ефективність дії Вітазалу на лошат за анемічного синдрому

Ключові слова: анемія; еритроцити; гемоглобін; Ферум; ферумотрансфериновий комплекс; лікування

Анотація

Анемічний синдром у лошат проявляється в перші тижні життя, виникає за дефіциту оксигену і надлишку карбокислоти після народження та спричинюється дефіцитом мікроелементів (Феруму, Купруму, Кобальту, Цинку, Йоду, Селену), ціанкобаламіну та фолієвої кислоти. Для експерименту відібрали дві групи лошат (вік 20−30 днів) з анемічною кон’юнктивою. Тваринам дослідної групи внутрішньом’язово ін’єктували Вітазал у дозі 5 мл упродовж 6 днів. Тваринам контрольної групи застосовували внутрішньом’язово Феровет у дозі 6 мл, повторно через 10 днів. Стан еритроцитопоезу вивчали до та через 30 днів після лікування. Встановлено, що через 30 днів після застосування препарату в тварин дослідної групи кількість «червоних» кров’яних клітин підвищилась на 31,4% (Р < 0,001). У контрольних цей показник істотно не змінювався й не відрізнявся від величин до лікування. Вміст гемоглобіну в дослідних лошат після лікування вірогідно збільшувався на 28,9% (Р < 0,001). Натомість у 66,7% тварин контрольної групи виявляли олігохромемію. Подібну тенденцію щодо змін відмічено і під час дослідження гематокритної величини. Встановлено зміни і серед фракційного складу еритроцитів. Зокрема, після лікування в лошат обох груп кількість «старих» еритроцитів зменшувалась (Р < 0,05). Водночас кількість «зрілих» популяцій зростала лише в дослідних лошат (Р < 0,001). Щодо «молодих» популяцій еритроцитів, їх кількість зменшувалась у дослідних тварин на 8,3% (Р < 0,001). Однак, у лошат, яким застосовували Феровет (контрольна група), частка «молодих» клітин була збільшеною і після лікування, що, очевидно, вказує на активізацію процесів проліферації та посилення елімінації незрілих еритроцитів із кісткового мозку. Вміст Феруму після введення Вітазалу у дослідних лошат вірогідно збільшився на 45,6% і в середньому становив 26,8 ± 1,07 мкмоль/л (Р < 0,01). У тварин контрольної групи після лікування вміст цього біометалу достовірно не змінився. Показники ФТК у дослідній групі, а саме ЗФЗЗ та НФЗЗ через 30 днів після лікування вірогідно знижувалися (Р < 0,001), тоді як у тварин контрольної групи вони залишалися без змін. Метаболізм Феруму безпосередньо залежить від його транспортної форми ‒ білка трансферину. Упродовж усього періоду дослідження вміст його у тварин контрольних і дослідних груп був однаковим. Проте насиченість трансферину Ферумом у дослідних тварин після введення Вітазалу вірогідно збільшилась на 19,8% і в середньому становила 40,2 ± 1,26% (Р < 0,001). У лошат, яким застосовували Феровет, через місяць після лікування цей показник не змінився. Таким чином, дослідженнями встановлено позитивну дію антианемічного препарату Вітазал за анемічного синдрому в лошат.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ahn, C., Lee, M.-J., & Jeung, E.-B. (2017). Expression and localization of equine tissue-specific divalent ion-transporting channel proteins. Journal of Equine Veterinary Science, 59, 14–25.

Anderson, E. R., & Shah, Y. M. (2013). Iron Homeostasis in the Liver. Comprehensive Physiology, 3(1), 315−330.

Aytekin, I., Onmaz, A. C., Aypak, S. U., Gunes, V., & Kucuk, O. (2010). Changes in serum mineral concentrations, biochemical and hematological parameters in horses with pica. Biological Trace Element Research, 139(3), 301–307.

Antoniak, H. L. (2002). Osoblyvosti hemopoezu u tvaryn na rannikh stadiiakh postnatalnoho rozvytku [Features of hematopoiesis in animals in the early stages of postnatal development]. Extended abstract of candidates thesis. Lviv (in Ukrainian).

Armitage, A. E., Eddowes, L. A., Gileadi, U., Cole, S., Spottiswoode, N., Selvakumar, T. A., Ho, L.P., Townsend, A.R.M., & Drakesmith, H. (2011). Hepcidin regulation by innate immune and infectious stimuli. Blood, 118(15), 4129–4139.

Baydar, E., & Dabak, M. (2014). Serum iron as an indicator of acute inflammation in cattle. Journal of Dairy Science, 97(1), 222–228.

Borges, Ai. S., Divers, T. J., Stokol, T., & Mohammed, O. H. (2007). Serum Iron and plasma fibrinogen concentrations as indicators of systemic inflammatory diseases in horses. Journal of Veterinary Internal Medicine, 21(3), 489–494.

Cavill, I. (2002). Erythropoiesis and iron. Best Practice & Research Clinical Haematology, 15(2), 399–409.

Chiba, A., Aoki, T., Itoh, M., Yamagishi, N., & Shibano, K. (2017). Hematological and blood biochemical characteristics of newborn heavy draft foals after dystocia. Journal of Equine Veterinary Science, 50, 69–75.

Fasolia, V. P. (2008). Diahnostyka i likuvannia hepatopankreatychnoho syndromu v sobak. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 10(37), 366−372 (in Ukrainian).

Franchini, M., Montagnana, M., & Lippi, G. (2010). Hepcidin and iron metabolism: From laboratory to clinical implications. Clinica Chimica Acta, 411(21−22), 1565–1569.

Holovaha, V. I, & Piddubnjak, O. V. (2008). Sostojanie jeritrocitopojeza u zherebjat ukrainskoj verhovoj porody [The state of erythrocytopoiesis in foals of the Ukrainian riding breed]. Veterynarna Medytsyna, 91, 150–155 (in Ukrainian).

Humann-Ziehank, E. (2020). New insights on a long-known element − iron, hepcidin and inflammation. Tieraerztliche Praxis Ausgabe Grosstiere Nutztiere, 48(03), 183–190.

Johns, I. C., Desrochers, A., Wotman, K. L., & Sweeney, R. W. (2011). Presumed immune-mediated hemolytic anemia in two foals with Rhodococcus equi infection. Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 21(3), 273–278.

Lehmann, C. D. (2020). Iron should be restricted in acute infection. Frontiers in Bioscience, 25(4), 673–682.

Levchenko, V. I., Piddubniak, O. V., Holovakha, V. I., & Moskalenko, V. P. (2009). Vplyv katozalu ta ferodeksu na stan hemopoezu za anemii u loshat [The effect of Catozal and Ferrodex on the state of hematopoiesis in anemia in foals]. Visnyk Bilotserkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu, 62, 40–45 (in Ukrainian).

Panas, N. Ye., Antoniak, H. L., & Snitynskyi, V. V. (2003). Stan hemopoezu i funktsionalni vlastyvosti hemohlobinu tvaryn za umov nestachi kysniu [The state of hematopoiesis and functional properties of animal hemoglobin in conditions of oxygen deficiency]. Visnyk Lvivskoho Derzhavnoho Ahrarnoho Universyttu, 34, 57−64 (in Ukrainian).

Plemjashov, K. V. (2008). Jeffektivnost’ primenenija gemobalansa v fermerskom hozjajstve [The effectiveness of the use of hemobalance in the farm]. Veterinarija, 1, 13−15.

Robinson, Je. (2007). Bolezni loshadej. Sovremennye metody lechenija [Diseases of horses. Modern methods of treatment]. Moscow. OOO «Akvarium-Print».

Ruby, R. E., Wong, D. M., Sponseller, B. A., & Yaeger, M. (2018). Suspected case of hypersplenism as a cause of anaemia, thrombocytopenia and leucopenia in a Miniature Horse gelding. Equine Veterinary Education, 31(10), 530–534.

Zhao, K., Chi, Y., & Shen, X. (2020). Studies on edema pathema in hequ horse in the qinghai-tibet plateau. Biological Trace Element Research, 198(1), 142–148.

Переглядів анотації: 85
Завантажень PDF: 59
Опубліковано
2020-12-07