Вікові особливості топографії і кількості ендокриноцитів кишечника свійської качки

Ключові слова: качки; кишечник; постнатальний період онтогенезу; мікроскопічна будова; ентероендокринні клітини

Анотація

Визначено особливості топографії й кількості загальної популяції ендокриноцитів і ентерохромафінних клітин у кишечнику качок упродовж першого року постнатального періоду онтогенезу. Досліди виконано на свійських качках (Anas platyrhynchos domesticus) чорної білогрудої породи (n = 5) 9 груп: 1-, 3-, 7-, 14-, 21-добового, 1-, 2-, 6-місячного та річного віку. Визначення кількості загальної популяції ендокринних клітин (аргірофільних) і ентерохромафінних (аргентафінних) виконували на гістологічних препаратах, виготовлених із поперечних зрізів середньої ділянки дванадцятипалої, порожньої, клубової, сліпих і прямої кишки, забарвлених за Массоном і Грімеліусом. У качок 1- і 3-добового віку через недостатню сформованість крипт і ворсинок ендокринні клітини мали «поверхневе» розташування. У старшої птиці в дванадцятипалій, порожній і клубовій кишках як аргірофільні, так і аргентафінні апудоцити локалізовані переважно в криптах, у сліпих і прямій – також і в епітеліальному шарі ворсинок. Упродовж усього періоду спостереження найбільший уміст як аргірофільних, так і аргентафінних ендокриноцитів в усіх кишках виявлено у качок 21-добового віку. Уже в 3-добовому віці загальна кількість ендокринних клітин у різних кишках відповідала показникам дорослої птиці. Найбільший вміст аргірофільних і аргентафінних ендокриноцитів виявлено у клубовій і сліпих кишках, менший – у прямій і порожній і найменший – у дванадцятипалій кишці. Ентерохромафінні клітини – найбільш поширений тип ендокриноцитів кишечника качок, їх відносний вміст серед загальної популяції ендокринних клітин становив від 40,1 до 97,5%. Найбільший відносний вміст аргентафінних клітин в 1-, 3- і 7-добовому віці спостерігали у дванадцятипалій кишці, 14-добовому віці – у дванадцятипалій і порожній кишках, 21-добовому – у прямій кишці, 1- і 2-місячному – у порожній кишці, у 6-місячному – у дванадцятипалій, порожній і сліпих кишках, в річному віці – у клубовій і сліпих кишках. Крім аргірофільних ендокриноцитів, які містились в епітелії, в пухкій сполучній тканині основи ворсинок виявляли інші клітини, цитоплазма яких також інтенсивно імпрегнувалась нітратом срібла. Такі клітини мали менший розмір, переважно овальну форму. Їх цитоплазма імпрегнувалась майже рівномірно навколо ядра і полярності розташування гранул не мала. Ймовірно це тучні клітини, що також містять біоаміни і, як ентероендокриноцити, виявляються в аргірофільній реакції.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Alcaino, C., Knutson, K. R., Treichel, A. J., Yildiz, G., Strege, P. R., Linden, D. R., Li, J. H., Leiter, A. B., Szurszewski, J. H., Farrugia, G., & Beyder, A. (2018). A population of gut epithelial enterochromaffin cells is mechanosensitive and requires Piezo2 to convert force into serotonin release. PNAS, 115(32), E7632–E7641.

Ameku, T., Beckwith, H., Blackie, L., & Miguel-Aliaga, I. (2020). Food, microbes, sex and old age: on the plasticity of gastrointestinal innervation. Current Opinion in Neurobiology, 62, 83–91.

Cani, P. D., Everard, A., & Duparc, T. (2013). Gut microbiota, enteroendocrine functions and metabolism. Current Opinion in Pharmacology, 13(6), 935–940.

Casanova-Martí, À., Serrano, J., Blay, M. T., Terra, X., Ardévol, A., & Pinent, M. (2017). Acute selective bioactivity of grape seed proanthocyanidins on enteroendocrine secretions in the gastrointestinal tract. Food & Nutrition Research, 61(1), 1321347.

Castaldo L., & Lucini C. (1991). An immunohistochemical study on the endocrine cells in the gastrointestinal tract of domestic duck. European Journal of Basic and Applied Histochemistry, 35(2), 131–143.

De Vadder, F., Grasset, E., Holm, L. M., Karsenty, G., Macpherson, A. J., Olofsson, L. E., & Bäckhed, F. (2018). Gut microbiota regulates maturation of the adult enteric nervous system via enteric serotonin networks. Proceedings of the National Academy of Sciences, 115(25), 6458–6463.

Donovan, M. H., & Tecott, L. H. (2013). Serotonin and the regulation of mammalian energy balance. Frontiers in Neuroscience, 7, 36.

Ducatelle, R., Goossens, E., De Meyer, F., Eeckhaut, V., Antonissen, G., Haesebrouck, F., & Van Immerseel, F. (2018). Biomarkers for monitoring intestinal health in poultry: present status and future perspectives. Veterinary Research, 49(1).

Gribble, F. M., & Reimann, F. (2016). Enteroendocrine cells: chemosensors in the intestinal epithelium. Annual Review of Physiology, 78, 277–299.

Grimelius, L. (2004). Silver stains demonstrating neuroendocrine cells. Biotechnic & Histochemistry, 79(1), 37–44.

Gulmez, N., Nazli, M., Aslan, S., & Liman, N. (2003). Immunolocalisation of serotonin, gastrin, somatostatin and glucagon in entero-endocrine cells of the goose (Anser anser). Acta Veterinaria Hungarica, 51(4), 439–449.

Gunawardene, A. R., Corfe, B. M., & Staton, C. A. (2011). Classification and functions of enteroendocrine cells of the lower gastrointestinal tract. International Journal of Experimental Pathology, 92(4), 219–231.

Honda, K., Saneyasu, T., & Kamisoyama, H. (2017). Gut hormones and regulation of food intake in birds. The Journal of Poultry Science, 54(2), 103–110.

Ivanova, O. V. (1995). The histotopography of the endocrinocytes in the rectal epithelium of hens in ontogeny. Morfologiia. 108(1) 76–78 (in Russian).

Ivanova, O. V., & Puzyrev, A. A. (1996). The cytogenesis and differentiation of the epithelial endocrinocytes of the large intestine in hens and rats in ontogeny. Morfologiia, 110(6), 106–111 (in Russian).

Kushch, М. М. (2015). Osoblyvosti mikroskopichnoi budovy kyshkivnyka husei. Naukovyi visnyk lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny i biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhitskoho, 17(3, 63), 75–83 (in Ukrainian).

Latorre, R., Sternini, C., De Giorgio, R., & Greenwood-Van Meerveld, B. (2016). Enteroendocrine cells: a review of their role in brain-gut communication. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 28(5), 620–630.

Liddle, R. A. (2018). Interactions of gut endocrine cells with epithelium and neurons. Comprehensive Physiology, 8(3), 1019–1030.

Liddle, R. A. (2019). Neuropods. Cellular and Molecular Gastroenterology and Hepatology, 7(4), 739–747.

McCauley, H. A. (2020). Enteroendocrine regulation of nutrient absorption. Journal of Nutrition, 150(1), 10–21.

McCauley, H. A., Matthis, A. L., Enriquez, J. R., Nichol, J. T., Sanchez, J. G., Stone, W. J., Sundaram, N., Helmrath, M. A., Montrose, M. H., Aihara, E., & Wells, J. M. (2020). Enteroendocrine cells couple nutrient sensing to nutrient absorption by regulating ion transport. Nature Communications, 11(1), 4791.

Pal, P. K., Sarkar, S., Chattopadhyay, A., Tan, D. X., & Bandyopadhyay, D. (2019). Enterochromaffin cells as the source of melatonin: key findings and functional relevance in mammals. Melatonin Research, 2(4), 61–82.

Plovier, H., & Cani, P. D. (2017). Enteroendocrine cells: metabolic relays between microbes and their host. Endocrine development, 32, 139–164.

Polak, J. M., Bloom, S. R., & Pearse, A. G. (1976). Gut endocrinology: correlation of physiology and morphology. Clinical Endocrinology, 5, 205–216.

Posovszky, C. (2017). Development and anatomy of the enteroendocrine system in humans. Endocrine development, 32, 20–37.

Psichas, A., Reimann, F., & Gribble, F. M. (2015). Gut chemosensing mechanisms. European Journal of Clinical Investigation, 125(3), 908–917.

Rutschke, E. (1976). Occurrence and frequency of enterochromaffin cells in the intestine of birds. Comparative Study. Z Mikrosk Anat Forsch, 90(2), 284–289.

Salvi, E., & Renda, T. (1986). Immunohistochemical studies on the ontogenesis of some endocrine cells in the chicken antrum and duodenum. Basic and applied histochemistry, 30(3), 307–316.

Sjölund, K., Sandén, G., Håkanson, R., & Sundler, F. (1983). Endocrine cells in human intestine: an immunocytochemical study. Gastroenterology, 85(5), 1120–1130.

Stasi, C., Sadalla, S., & Milani, S. (2019). The relationship between the serotonin metabolism, gut-microbiota and the gut-brain axis. Current Drug Metabolism, 20(8), 646–655.

Wu, T., Rayner, C. K., Young, R. L., & Horowitz, M. (2013). Gut motility and enteroendocrine secretion. Current Opinion in Pharmacology, 13(6), 928–934.

Yu, Y., Yang, W, Li, Y., & Cong Y. (2020). Enteroendocrine cells: sensing gut microbiota and regulating inflammatory bowel diseases. Inflammatory Bowel Diseases, 26(1), 11–20.

Переглядів анотації: 9
Завантажень PDF: 11
Опубліковано
2020-12-14