Ідентифікація м’яса забійних тварин щодо придатності до споживання за розробленими методиками

Ключові слова: яловичина; свинина; баранина; козлятина; пероксидаза; формольна реакція; ступінь свіжості

Анотація

Рекомендовано державним інспекторам ветеринарної медицини прості удосконалені та нові методики ідентифікації м’яса забійних тварин щодо придатності для споживання та дотримання термінів його зберігання внаслідок виявлення ферменту пероксидази у профільтрованій м’ясо-водній витяжці; використання удосконаленої формольної реакції на потужностях з їх виробництва та обігу внаслідок підміни придатного м’яса до споживання людьми м’ясом від хворих тварин, які мають достовірність у випробуваннях відповідно у 99,8 та 96,4%. А також розроблено та рекомендовано новий метод бактеріоскопічного оцінювання ступеня обсіменіння м’яса забійних тварин мікроорганізмами шляхом фарбування мазків-відбитків за Грамом у модифікації Хукера для встановлення ступеня свіжості, який має достовірність у 99,5%. Встановлено, що найбільший відсоток м’яса отримано від здорових тварин за удосконаленим методом виявлення ферменту пероксидази на потужностях з його виробництва – від 60,00 до 89,58%, за зберігання на оптових базах – від 61,54 до 81,82%; під час реалізації в супермаркетах – від 56,52 до 90,48%; на агропродовольчих ринках – від 69,70 до 78,26%. Проте відсоток м’яса, отриманого від підозріло хворих тварин, на потужностях із його виробництва складав від 9,52 до 30,00%, на оптових базах – від 13,63 до 26,92%; за реалізації у супермаркетах – від 9,52 до 27,27%, на агропродовольчих ринках – від 8,70 до 21,21%; а м’яса, отриманого від хворих тварин, відповідно на потужностях та оптових базах – від 4,76 до 10,00% та від 4,55 до 11,54%; у супермаркетах і агропродовольчих ринках відповідно – від 4,76 до 17,39% та від 9,09 до 13,04%. Дослідженнями встановлено, що найбільший відсоток м’яса отримано від здорових тварин за удосконаленим методом формольної реакції на потужностях з його виробництва – від 72,73 до 93,18%, на оптових базах за зберігання – від 69,56 до 77,78%, під час реалізації у супермаркетах – від 67,39 до 78,26%, та на агропродовольчих ринках – від 75,00 до 78,57%. Проте відсоток м’яса, отриманого від підозріло хворих тварин, на потужностях з його виробництва складав від 6,82 до 18,18%, на оптових базах – від 16,67 до 26,09%; під час реалізації в супермаркетах складав від 13,04 до 23,91%; на агропродовольчих ринках – від 15,28 до 20,00%; а м’яса, отриманого від тяжко хворих тварин, відповідно на потужностях і оптових базах – від 3,23 до 9,09% та від 4,35 до 8,33%; у супермаркетах і агропродовольчих ринках відповідно – від 6,98 до 8,70% та від 4,76 до 7,69%.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ballin, N. Z. (2010). Authentication of meat and meat products. Meat Science, 86(3), 577–587.

Bansal, S., Singh, A., Mangal, M., Mangal, A. K., & Kumar, S. (2015). Food adulteration: Sources, health risks, and detection methods. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 57(6), 1174–1189.

Barlow, S. M., Boobis, A. R., Bridges, J., Cockburn, A., Dekant, W., Hepburn, P., & Bánáti, D. (2015). The role of hazard- and risk-based approaches in ensuring food safety. Trends in Food Science & Technology, 46(2), 176–188.

Bohatko, N. M., Yatsenko, I. V., & Riutina, L. R. Sposib vyznachennia fermentu peroksydazy u m’iasnykh farshakh: patent 127923 Ukrainy, MPK G01N 33/12. No. u 2018 02752; zaiavl. 19.03.2018; opubl. 27.08.2018, Biul. No.16, 4 (in Ukrainian).

Bohatko, N. M., Konstantinov, P. D., Bohatko, D. L., Riabchuk, N. O., & Vlasenko, V. V. Sposib vdoskonalennia formolnoi reaktsii pry vyznachenni yalovychyny ta svynyny, otrymanykh vid khvorykh tvaryn: patent 30500 Ukrainy, MPK A 22S 5/00. No. u 2007 12959; zaiavl. 23.11.07; opubl. 25.02.08, Biul. No. 4, 3 (in Ukrainian).

Bohatko, N. M., Bukalova, N. V., Paziuk O. V., Holub, O. Yu., Vlasenko, V. V., & Bohatko, L. M. Sposib bakterioskopichnoho otsiniuvannia stupenia obsimeninnia yalovychyny ta svynyny mikroorhanizmamy: patent 60712 Ukrainy, MPK G01N 33/12. No. u 2010 14857; zaiavl.13.12.2010; opubl. 25.06.2011, Biul. No.12, 8 (in Ukrainian).

Bukalova, N. V., Bohatko, N. M., Prylipko, T. M., Hruba, H. M., & Bohatko, D. L. Sposib bakterioskopichnoho otsiniuvannia stupenia obsimeninnia m’iasa ptytsi mikroorhanizmamy: patent 97931 Ukrainy, MPK G01N 33/12. No. u 2014 11787; zaiavl. 31.10.2014; opubl. 10.04.2015, Biul. No.7, 4 (in Ukrainian).

Davidson, R. K., Antunes, W., Madslien, E. H., Belenguer, J., Gerevini, M., Torroba Perez, T., & Prugger, R. (2017). From food defence to food supply chain integrity. British Food Journal, 119(1), 52–66.

Dwinger, R. H., Golden, T. E., Hatakka, M., & Chalus, T. (n.d.). (2008). Meat safety and regulatory aspects in the European Union. Meat Biotechnology, 453–465.

Haidei, O. S., Balanchuk, I. S., & Tyshkivska, N. V. (2018). Problema falsyfikatsii m’iasnykh produktiv v Ukraini. Naukovyi Visnyk Veterynarnoi Medytsyny, 1, 5−9 (in Ukrainian).

Goodwin, J. N., & Shoulders, C. W. (2013). The future of meat: A qualitative analysis of cultured meat media coverage. Meat Science, 95(3), 445–450.

Givens, D. I. (2005). The role of animal nutrition in improving the nutritive value of animal-derived foods in relation to chronic disease. Proceedings of the Nutrition Society, 64(3), 395–402.

Listrat, A., Lebret, B., Louveau, I., Astruc, T., Bonnet, M., Lefaucheur, L., & Bugeon, J. (2016). How muscle structure and composition influence meat and flesh quality. The Scientific World Journal, 2016, 1–14.

Luybchyk, O., Mykyjchuk, M., & Vorobets, M. (2015). Development of operational quality control method for meat products. Food & Environment Safety, 14(2), 212–217.

Macias-Rodriguez, М. Е, Navarro-Hidalgo, V., Linares-Morales, J. R., Olea-Rodriguez, M. A., & Villarruel-Lopez, A. (2013). Microbiological safety of domestic refrigerators and the dishcioths used to clean them in Guadalajara, Jalisco, Mexico. Journal of Food Protection, 76(6), 984–990.

Farag, M. R. (2015). Identification of different animal species in meat and meat products: trends and advances. Advances in Animal and Veterinary Sciences, 3(6), 334–346.

Farag, M. R., Bohi, K. M. E., Khalil, S. R., Alagawany, M., & Arain, M. A. (2020). Forensic applications of mitochondrial cytochrome B gene in the identification of domestic and wild animal species. Journal of Experimental Biology and Agricultural Sciences, 8(1), 1–8.

Matsuishi, M., Igeta, M., Takeda, S., & Okitani, A. (2006). Sensory factors contributing to the identification of the animal species of meat. Journal of Food Science, 69(6), 218–220.

Bhat, M. M., Salahuddin, M., Mantoo, I. A., Adil, S., Jalal, H., & Pal, M. A. (2016). Species-specific identification of adulteration in cooked mutton Rista (a Kashmiri Wazwan cuisine product) with beef and buffalo meat through multiplex polymerase chain reaction. Veterinary World, 9(2), 226–230.

Milios, K., Drosinos, E. H., & Zoiopoulos, P. E. (2017). Factors influencing HACCP implementation in the food industry. Journal of the Hellenic Veterinary Medical Society, 63(4), 283.

Monahan, F. J., Schmidt, O., & Moloney, A. P. (2018). Meat provenance: Authentication of geographical origin and dietary background of meat. Meat Science, 144, 2–14.

Moore, J. C., Spink, J., & Lipp, M. (2012). Development and application of a database of food ingredient fraud and economically motivated adulteration from 1980 to 2010. Journal of Food Science, 77(4), 118–126.

Muela, E., Sañudo, C., Campo, M. M., Medel, I., & Beltrán, J. A. (2012). Effect of freezing method and frozen storage duration on lamb sensory quality. Meat Science, 90(1), 209–215.

Nauta, M. J. (2002). Modelling bacterial growth in quantitative microbiological risk assessment: is it possible? International Journal of Food Microbiology, 73(2-3), 297–304.

Odewade, J. O., Oyelami, L. O., & Fasogbon, A. O. (2018). Мicrobial analisis of processed foods stored in domestic refrigerators of selected in Ile-Ife, Osun State, Nigeria. American Journal of Bioscience and Bioengineering, 6 (3), 21–26.

Paliy, A. P., Rodionova, K. O., Braginec, M. V., Paliy, A. P., & Nalivayko, L. I. (2018). Sanitary-hygienic evaluation of meat processing enterprises productions and their sanation. Ukrainian Journal of Ecology, 8 (2), 81–88 (in Ukrainian).

Savelli, C. J., & Mateus, C. (2019). A mixed-method exploration into the experience of members of the FAO/WHO International Food Safety Authorities Network (INFOSAN): study protocol. BMJ Open, 9(5), e027091.

Sentandreu, M. Á., & Sentandreu, E. (2014). Authenticity of meat products: Tools against fraud. Food Research International, 60, 19–29.

Shekhar, C. (2016). The role of veterinarians in quality meat production. Veterinary Science Research Journal, 7(2), 122–128.

Spink, J., Embarek, P. B., Savelli, C. J., & Bradshaw, A. (2019). Global perspectives on food fraud: results from a WHO survey of members of the International Food Safety Authorities Network (INFOSAN). Npj Science of Food, 3(1).

Vojir, F., Schübl, E., & Elmadfa, I. (2012). The origins of a global standard for food quality and safety: Codex Alimentarius Austriacus and FAO/WHO Codex Alimentarius. International Journal for Vitamin and Nutrition Research, 82(3), 223–227.

Weinroth, M. D., Britton, B. C., & Belk, K. E. (2018). Genetics and microbiology of meat. Meat Science, 144, 15–21.

Переглядів анотації: 4
Завантажень PDF: 6
Опубліковано
2021-02-22