Використання змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту в годівлі високопродуктивних корів у пізній сухостійний період

  • V. S. Bomko Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, Україна https://orcid.org/0000-0001-5558-6924
  • Yu. G. Kropyvka Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-4654-0147
Ключові слова: мікроелементи; корови; споживання кормів; жива маса; молочна продуктивність; відтворювальна здатність

Анотація

Наведено результати встановлення оптимальних доз згодовування Цинку, Мангану та Кобальту у вигляді змішанолігандних комплексів високопродуктивним коровам голштинської, української червоно-рябої та української чорно-рябої молочних порід у пізній сухостійний період, визначено їх уплив на майбутню молочну продуктивність і відтворювальні якості корів. Встановлено, що менші дози змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту в кормосуміші, стимулювали краще її споживання. Найбільше споживали кормосуміш корови 4-ї дослідної групи, де концентрація Цинку й Мангану становила 35 мг, а Кобальту – 0,49 мг на 1 кг сухої речовини. За різних доз змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану й Кобальту збільшення живої маси в корів контрольної групи становило 24,3 кг, а у дослідних групах воно коливалося від 23,7 кг до 26,9 кг, що на 8,6% і 10,7% (Р < 0,05) більше у 3-й і 4-й групах порівняно з контролем. Зменшення концентрації змішанолігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту в раціонах сухостійних корів дослідних груп на 10, 20, 30 і 40% позитивно вплинуло на подальшу їх молочну продуктивність. За перші 100 днів лактації від них надоєно на 60–180 кг молока більше порівняно з контролем при збільшенні вмісту жиру на 0,01–0,05%. Також у молоці корів дослідних груп порівняно з контролем зростав вміст білка (3,22–3,23% проти 3,14%), а витрати кормів на 1 кг молока у них були менші на 3,5–9,4%. Менші дози Цинку, Мангану і Кобальту краще сприяли подовженню періоду пролонгованої дії їх змішанолігандних комплексів на організм лактуючих корів. Жива маса телят при народженні четвертої дослідної групи перевищувала показник своїх ровесників з контрольної групи на 2,3 кг або 8,81%, тоді як телята, отримані від корів 2-ї дослідної групи, переважали контроль на 1,6 кг, або 6,13%, 3-ї дослідної групи – на 1,8 кг, або 6,90% і 4-ї дослідної групи – на 1,7 кг, або 6,51%. Тривалість сервіс-періоду в усіх піддослідних групах корів знаходилася у межах рекомендованих норм і становила у контрольній групі 87,8 днів, а 2-й, 3-й, 4-й і 5-ї дослідних групах, відповідно 84,7 днів, 82,2; 80,6 і 83,5 днів та була меншою за контроль на 3,1–7,1 днів, або 3,3–8,2%. Індекс осіменіння в контрольній групі корів складав 1,5, а в дослідних – 1,2–1,4, що на 6,7–20,0% менше.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Andrews A.H. (2000). The Health of Dairy Cattle. London : Blask-well Science, 359.

Basonov, O. A. (2005). Balans Nitrogena, kal’cija i fosfora u laktirujushhih korov. Zootehnija, 5, 7–8 (in Russian).

Bokova, T. P. (2008). Ispolzovanie biologicheski aktivnyh dobavok v racione zhivotnyh. Kormlenie Selskohozjajstvennyh Zhivotnyh i Kormoproizvodstvo, 9, 9–10 (in Russian).

Bomko, V. S. (1997). Himichnyj sklad, peretravnist i pozhyvnist povnoracionnyh kormosumishej. Visnyk Bilocerkivs’kogo Derzhavnogo Agrarnogo Universytetu, 3 (1), 113–115 (in Ukrainian).

Bomko, V. S. Danylenko, V. P., & Povoznikov, M. G. (2016). Pokaznyky vidtvornoi zdatnosti vysokoproduktyvnyh koriv za riznyh rivniv cynku u racionah. Visnyk Agrarnoi Nauky Prychornomorja, 2 (89), 1, 35–43 (in Ukrainian).

Bomko, V. S., Kropyvka, Y. G., & Bomko, L. G. (2018). Zinc metabolism in high yielding dairy cows when fed mixed-ligand complexes of Zinc, Manganese and Cobalt. The Animal Biology, 20(2), 15–23.

Bomko, V., Kropyvka, Yu., Bomko, L., Chernyuk, S., Kropyvka, S., & Gutyj, B. (2018). Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance in high-yielding cows during first 100-days lactation. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 420–425.

Chumachenko, V. Ju. & Stojanovskyj, S. V. (1989). Dovidnyk po zastosuvannju biologichno aktyvnyh rechovyn u tvarynnyctvi. Kyiv: Urozhaj, 262 (in Ukrainian).

Dmitrochenko, A. P., & Moroz, Z. M. (1971). Rol’ mineral’nyh veshhestv i vitaminov v ispol’zovanii proteina. Kormlenie sel’skohozjajstvennyh zhivotnyh: sbornik nauchnyh trudov. L.: Kolos, 9, 91–97 (in Russian).

Gallo-Torres, H. (1972). Vitamin E in animal nutrition. International Journal for Vitamin and Nutrition Research, 42(2), 312–323.

Grabovenskij, I. I., Dyrda, S. A., & Muljak, V. G. (1979). Mikrojelementy v kormovyh racionah. Uzhgorod: Karpaty (in Russian).

Hellman, H. & Carlson, M. (2003). Organic and Inorganic Sources of Trace Minerals for Swine Production. Feeding, Universite of Missouri-Columbia, 789–797.

Hennig, A. (1976). Mineral’nye veshhestva, vitaminy, biostimuljatory v kormlenii sel’skohozjajstvennyh zhivotnyh. Perevod s nemeckogo pod redakciej A. L. Paduchevoj, Ju. I. Raeckoj. M.: Kolos (in Russian).

Hnoievyi, V. I. (2006). Hodivlia i vidtvorennia poholivia silskohospodarskykh tvaryn v Ukraini: monohrafiia Kh.: Mahda LtD (in Ukrainian).

Hryban, V. H., Yefimov, V. H., & Rokytianskyi, V. M. (2004). Vykorystannia preparativ humusnoi pryrody u poiednanni z mikroelementamy dlia korektsii obminu rechovyn u koriv. Naukovyi visnyk NAU, 78, 64–66 (in Ukrainian).

Ibatullin, I. I., & Holubiev, M. I. (2017). Effect of feeds containing different sources of manganese on certain carcass parameters of quail. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79).

Iefimov, V. H. (2005). Vplyv hidrohumatu i mikroelementiv na vmist komponentiv nebilkovoho azotu ta aktyvnist transaminaz syrovatky krovi laktuiuchykh koriv. Visnyk Dnipropetrovskoho DAU. 2, 252–254 (in Ukrainian).

Kinal, S., Korniewicz, A., Słupczyńska, M., Bodarski, R., Korniewicz, D., & Čermák, B. (2008). Effect of the application of bioplexes of zinc, copper and manganese on milk quality and composition of milk and colostrum and some indices of the blood metabolic profile of cows. Czech Journal of Animal Science, 52(12), 423–429.

Klitsenko, H. T., Kulyk, M. F., Kosenko, M. V. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn. Kiyv. Svit (in Ukrainian).

Kokorev, V. A., Gurjanov, A. M., & Prytkov, Ju. N. (2004). Optimizacija mineralnogo pitanija selskohozjajstvennyh zhivotnyh. Zootehnija, 7, 12–16. (in Russian).

Kropyvka, Y. G., & Bomko, V. S. (2020). Influence of mixed-liganding complexes of Zinc, Manganese and Cobalt in feeding highly productive cows in the early dry period for their dairy productivity in the first 100 days of lactation and reproductive functions. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 22(93), 132–136.

Kulibaba, S. V., Dolgaya, M. M., & Ionov, I. A. (2017). Effect of feeding chelate complexes of trace elements on the average daily balance of Cu, Zn and Mn in the organism of cows during the period of lacta-tion. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79).

Kulyk, M. F., Zasukha, T. V., & Velychko, I. M. (1995). Tradytsiini i netradytsiini mineraly u tvarynnytstvi. K.: Vyd-vo «Silhosposvita» (in Ukrainian).

Lebedev, N. I. (1990). Ispol’zovanie mikrodobavok dlja povyshenija produktivnosti zhvachnyh zhivotnyh / N.I. Lebedev. L. : VO Agropromizdat, 94. (in Russian).

Levitskaya, L. G. (2017). The needs and characteristics of feeding dairy cows. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79).

Mahan, D. C. (1990). Mineral nutrition of the sow: a review. Journal of Animal Science, 68(2), 573.

Paccard, P. (1975). Role de certainescarences en oligoelementerdans la subfertilite, constatee chez les la Correre. ElevageInsem, 148, 13–16.

Smetanina, O., Ibatulin, I., & Bomko, V. (2016). Influence of premixes metal chelate based on the chemical composition of milk of highly productive cows in the first 100 days of lactation. Theoretical and Applied Veterinary Medicine, 4(1), 251-255. (in Ukrainian).

Sorokyn, V. N., Ivanov, V. P., & Cukanov, V. G. (1982). Vliyanie premiksov razlichnogo sostava na obes pechennost porosjat rannego otema vodorastvorimymi vitaminami. Moskva, 107-112 (in Russian).

Stoljarchuk, P. Z., Petryshak, R. A., & Naumjuk, O. S. (2000). Racionalna godivlja dijnyh koriv u litnopasovyshhnyj period. Silskyj gospodar, 7–8, 20–21 (in Ukrainian).

Sudakov, M. O., Bereza, V. I., Pogurskyj, I. G. (1991). Mikroelementozy silskogospodarskyh tvaryn. Kyiv: Urozhaj, 144 (in Ukrainian).

Svezhencov, A. I. & Kozyr, B. C. (1999). Osoblyvosti godivli vysokoproduktyvnyh koriv. Dnipropetrovsk, 128 (in Ukrainian).

Vojnar, A. O. (1956). Fiziologicheskaja rol mikrojelementov v organizme zhivotnyh i cheloveka i zadachi issledovanij v jetom napravlenie. In: Mikrojelementy v selskom hozjajstve i medicine. (499–508). Riga: Zinatne. (in Russian).

Vorobel, M. I., & Pivtorak, Ja. I. (2011). Znachennja mikroelementiv u zhyttjedijalnosti tvaryn. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 13(5), 54–60 (in Ukrainian).

Zhu, H., Shipp E., Sanchez, R. J., Liba, A., Stine, J. E., Hart, P. J., Gralla, E. B., Nersissian, A. M., & Valentine J. S. (2000). Cobalt (2+) binding to human and tomato copper chaperone for superoxide dismutase: implications for the metal ion transfer mechanism. Biochemistry, 39(18), 1513–1521.

Переглядів анотації: 8
Завантажень PDF: 4
Опубліковано
2021-05-28