Гетерозиготність за мікросателітними ДНК-маркерами та жива маса телиць південної м’ясної породи

Ключові слова: мікросателіти ДНК; гетерозиготність; жива маса; телиці; південна м’ясна порода.

Анотація

Мета дослідження – визначення асоціації між гетерозиготністю (оцінена на підставі генотипів за мікросателітами) та живою масою телиць від народження до 18 міс. Дослідження проведено на поголів’ї телиць таврійського внутрішньопородного типу південної м’ясної породи в умовах ДП «ДГ Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції (Україна, Херсонська обл.). Під час аналізу використано 10 локусів мікросателів ДНК (МС-ДНК), що рекомендовано Міжнародною спілкою генетики тварин (ISAG) – TGLA227, BM2113, TGLA53, ETH10, SPS115, TGLA122, INRA023, BM1818, ETH3 та BM1824). Живу масу телиць визначено при народженні, при відлученні, у віці 8, 12, 15 та 18 місяців. Оцінки індивідуальної гетерозиготності (для кожного мікросателітного локусу окремо), а також оцінки мікросателітної мультилокусної гетерозиготності (для всіх локусів одночасно) було використано в аналізі. Визначення зв’язку між залежними змінними (жива маса в різному віці) та гетерозиготністю по кожному локусу, використовуючи два класи – 0 (для гомозиготних особин) та 1 (для гетерозиготних особин), проведено на підставі алгоритму дисперсійного аналізу. Крім того, для кожного генотипу розраховано наступні показники: квадрат дистанції (міра d2) між довжиною обох алелів у межах індивідуального генотипу для кожного локусу МС-ДНК, а також середній квадрат дистанції (мультилокусна d2) між довжиною обох алелів у межах індивідуального генотипу для всіх 10 локусів МС-ДНК. Для оцінки асоціації між оцінками d2 (для кожного локусу МС-ДНК) та живою масою в різному віці використано коефіцієнти рангової кореляції Спірмена. Вплив різних градацій оцінок мультилокусної гетерозиготності та середньої мультилокусної d2 також оцінено на підставі алгоритму дисперсійного аналізу. Гетерозиготність за локусом BM2113 була вірогідно (P < 0,01) пов’язана із живою масою телиць у віці 15 міс., а гетерозиготність за локусом BM1818 була вірогідно (P < 0,05) пов’язана із живою масою телиць у віці 8 міс. Вірогідні оцінки коефіцієнту рангової кореляції Спірмена (P < 0,01…0,05) також спостерігалися між живою масою та мірою d2 для чотирьох мікросателітних локусів – BM2113, SPS115, ETH3 та BM1824. Оцінки індивідуальної гетерозиготності для 10 локусів МС-ДНК та середні мультилокусні оцінки d2 слабко пов’язані із живою масою телиць південної м’ясної породи.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Agatep, R. C. (2015). Microsatellite loci heterozygosity and fitness correlations among three genetic groups of domesticated mallard ducks (Anas platyrhynchos domesticus L.) in the Philippines. Journal of Agricultural Technology, 11(7), 1439-1447.
Appleyard, S. A., Renwick, J. M., & Mather, P. B. (2001). Individual heterozygosity levels and relative growth performance inOreochromis niloticus(L.) cultured under Fijian conditions. Aquaculture Research, 32(4), 287–296.
Coulson, T. N., Pemberton, J. M., Albon, S. D., Beaumont, M., Marshall, T. C., Guinness, F. E., & Clutton-Brock, T. H. (1998). Microsatellites reveal heterosis in red deer. Proceedings of the Royal Society of London. Series B: Biological Sciences, 265(1395), 489-495.
Curik, I., Zechner, P., Sölkner, J., Achmann, R., Bodo, I., Dovc, P., Kavar, T., Marti, E., & Brem, G. (2003). Inbreeding, microsatellite heterozygosity, and morphological traits in Lipizzan horses. Journal of Heredity, 94(2), 125-132.
Driscoll, E. E., Hoffman, J. I., Green, L. E., Medley, G. F., & Amos, W. (2011). A preliminary study of genetic factors that influence susceptibility to bovine tuberculosis in the British cattle herd. PLoS One, 6(4), e18806.
Han, Y. G., Liu, G. Q., Jiang, X. P., Liang, G. M., He, C. B., Wang, D. W., Wu, Y., Xiang, X. L., Hu, J. & Peng, Y. Q. (2013). Investigation of individual heterozygosity correlated to growth traits in Tongshan Black-boned goat. Molecular Biology Reports, 40(11), 6075-6079.
Iversen, M. W., Nordbø, Ø., Gjerlaug-Enger, E., Grindflek, E., Lopes, M. S., & Meuwissen, T. (2019). Effects of heterozygosity on performance of purebred and crossbred pigs. Genetics Selection Evolution, 51(1), 1-13.
Jiang, X. P., Liu, G. Q., Wang, C., Mao, Y. J., & Xiong, Y. Z. (2004). Milk trait heritability and correlation with heterozygosity in yak. Journal of Applied Genetics, 45(2), 215-224. PMID: 15131352
Jiang, X. P., Liu, G. Q., & Xiong, Y. Z. (2005). Investigation of gene and microsatellite heterozygosities correlated to growth rate in the Chinese Meishan pig. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 18(7), 927-932.
Kashtanov, S. N., Lazebny, O. E., & Gracheva, S. V. (2003). Fitness characteristics and allozyme heterozygosity in an artificial population of the sable Martes zibellina L. Russian Journal of Genetics, 39(12), 1438–1441.
Kramarenko, A. S., Sukhoruchko, T. O., & Kramarenko, S. S. (2020). Polimorfizm ta asotsiatsiia STR-lokusiv iz oznakamy rostu telyts pivdennoi miasnoi porody [Polymorphism and association of STR loci with growth traits in heifers of the Southern beef cattle]. Taurida Scientific Herald. Series: Rural Sciences, 113, 181-192 (in Ukrainian).
Kramarenko, O. S. (2017). Otsiniuvannia henetychnoi struktury ta prohnozuvannia produktyvnosti tvaryn pivdennoi mʼyasnoi porody za DNK-markeramy [Estimation of genetic structure and prediction of productivity in animals of Southern Meat breed based on DNA markers]. Ilion, Mykolayiv (in Ukrainian).
Kramarenko, S. S., Lugovy, S. I., Lykhach, A. V. & Kramarenko, O. S. (2019). Analiz biometrychnykh danykh u rozvedenni ta selektsiyi tvaryn [Analysis of biometric data in animal breeding and selection]. MNAU, Mykolayiv (in Ukrainian).
Liu, G. Q., Jiang, X. P., Xiong, Y., Deng, C., & Qu, Y. (2003). Effects of individual gene heterozygosity on meat quality traits in swine. Journal of Nanjing Agricultural University, 26(1), 56-60 (in Chinese).
Liu, G. Q., Jiang, X. P., Wang, J. Y., & Wang, Z. Y. (2006). Correlations between heterozygosity at microsatellite loci, mean d2 and body weight in a Chinese native chicken. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 19(12), 1671-1677.
Luikart, G., Pilgrim, K., Visty, J., Ezenwa, V. O., & Schwartz, M. K. (2008). Candidate gene microsatellite variation is associated with parasitism in wild bighorn sheep. Biology Letters, 4(2), 228-231.
Luís, C., Cothran, E. G., & Oom, M. D. M. (2007). Inbreeding and genetic structure in the endangered Sorraia horse breed: implications for its conservation and management. Journal of Heredity, 98(3), 232-237.
Singh, S. M., & Zouros, E. (1978). Genetic variation associated with growth rate in the American oyster (Crassostrea virginica). Evolution, 32(2), 342-353.
Smith, E. M., Hoffman, J. I., Green, L. E., & Amos, W. (2012). Preliminary association of microsatellite heterozygosity with footrot in domestic sheep. Livestock Science, 143(2-3), 293-299.
Valilou, R. H., Sarskanroud, M. R., Rafat, S. A., Ebrahimi, M., Firouzamandi, M., & Mohammadi, S. A. (2016). Association between footrot resistance and microsatellite polymorphisms of ovar-DRB1 and BMC5221 loci in Iranian Ghezel sheep. Revue de Medecine Veterinaire, 167(11-12), 316-322.
Wu, X. L., Li, X., & Merete, F. (2001). Association of microsatellite genomic heterozygosity with inbred pig performance under successive inbreeding. Acta Genetica Sinica, 28(1), 20-28 (in Chinese). PMID: 11209707
Zhang, J. H., Xiong, Y. Z., & Deng, C. Y. (2005). Correlations of genic heterozygosity and variances with heterosis in a pig population revealed by microsatellite DNA marker. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 18(5), 620-625.
Zouros, E. (1993). Associative overdominance: evaluating the effects of inbreeding and linkage disequilibrium. Genetica, 89(1), 35-46.

Переглядів анотації: 11
Завантажень PDF: 9
Опубліковано
2021-08-10