Виявлення фальсифікації меду домішкою натрію гідрокарбонату із застосуванням індикатора бромтимолового синього

  • I. V. Yatsenko Державний біотехнологічний університет, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-8903-2129
  • I. M. Lotskin Державний біотехнологічний університет, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-5618-9063
  • N. M. Bogatko Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, Україна https://orcid.org/0000-0002-1566-1026
  • V. O. Yevstafyeva Полтавський державний аграрний університет, Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0003-4809-2584
  • M. G. Mazanna Державний біотехнологічний університет, Харків, Україна
  • М. О. Dehtiarov Державний біотехнологічний університет, Харків, Україна
Ключові слова: мед; фальсифікація; натрію гідрокарбонат; бромтимоловий синій; якість і безпечність

Анотація

Обґрунтовано спосіб виявлення фальсифікації меду натрію гідрокарбонатом, доданого умисно для зниження масової частки води у меді, підвищення його густини і консистенції, усунення ознак закисання та зменшення обсіменіння мікроорганізмами. Застосовано індикатор – спиртовий розчин бромтимолового синього з масовою концентрацією 0,01 % у кількості 2–3 крапель. За відсутності домішку натрію гідрокарбонату в меді колір розчину оливковий; за додавання натрію гідрокарбонату до 1,0 % об’єму меду – блакитного; від 1,1 до 2,0 % – синьо-блакитного; від 2,1 до 3,0 % – темно-синього кольору. Запропонований метод достовірний, експресний, зручний в проведенні, не вимагає витрат на реактиви і може використовуватися в комплексі з іншими методами визначення безпечності і якості меду, а також виявлення його фальсифікацій. Розроблений спосіб може бути використаний для виявлення фальсифікації меду натрію гідрокарбонатом під час визначення його безпечності і якості у виробничих лабораторіях на потужностях з виробництва меду й апіпродуктів, супермаркетах, оптових базах, магазинах, державних лабораторіях Держпродспоживслужби України, державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках, в лабораторіях на призначених прикордонних інспекційних постах при проведенні простих лабораторних досліджень, із застосуванням експресних методів, а також під час проведення судової експертизи меду. За результатами розробленого авторського способу можна отримати якісні показники для оцінки безпечності та якості меду. Можливість застосування експресної і ефективної системи контролю, в межах простих лабораторних досліджень на призначених прикордонних інспекційних постах, дозволить впровадити ефективну систему контролю харчових продуктів на етапі їх перевірки на державному кордоні. Встановлення невідповідності на етапі прикордонного контролю та направлення лабораторних зразків для проведення розширених лабораторних досліджень (випробувань) до державної лабораторії Держпродспоживслужби, посилить ефективність системи контролю на етапі раннього виявлення показників небезпечності та недопущення потрапляння в обіг продукції, яка не відповідає за показниками безпечності та якості. Розробка методологічної концепції та створення бази методик з виявлення фальсифікації меду буде сприяти обігу безпечних та якісних продуктів для споживачів, систематизації простих методик дослідження харчових продуктів, в тому числі й меду, в лабораторіях на призначених прикордонних інспекційних постах, під час здійснення заходів державного контролю на державному кордоні України, підвищить достовірність, об’єктивність і точність результатів експертизи, у разі її проведення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Adamchuk, L., Sukhenko, V., Akulonok, O., Bilotserkivets, T., Vyshniak, V., Lisohurska, D., Lisohurska, O., Slobodyanyuk, N., Shanina, O., & Galyasnyj, I. (2020). Methods for determining the botanical origin of honey. Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences, 14, 483–493.

Amiry, S., Esmaiili, M., & Alizadeh, M. (2017). Classification of adulterated honeys by multivariate analysis. Food Chemistry, 224, 390–397.

Arvanitoyannis, I. S., Chalhoub, C., Gotsiou, P., Lydakis-Simantiris, N., & Kefalas, P. (2005). Novel quality control methods in conjunction with chemometrics (multivariate analysis) for detecting honey authenticity. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 45(3), 193–203.

Ball, D. W. (2007). The chemical composition of honey. Journal of Chemical Education, 84(10), 1643.

Bashchenko, M. I., Posoienko, V. O., & Lazarieva, L. M. (2016). Udoskonalennia systemy otsinky yakosti ta bezpechnosti medu bdzholynoho v Ukraini. Visnyk Ahrarnoi Nauky, 6, 23–28 (in Ukrainian).

Bogatko, N. M., Mazur, T. H., Bogatko, L. M., Yatsenko, I. V., Savchuk, H. V., Dudus, T. V., & Bogatko, D. L. (2020). Bezpechnist ta yakist medu ta apiproduktiv: monohrafiia. Bila Tserkva (in Ukrainian).

Bogdanov, S., Lüllmann, C., Martin, P., von der Ohe, W., Russmann, H., Vorwohl, G., Odo, L. P., Sabatini, A. G., Marcazzan, G. L. & Vit, P. (1999). Honey quality and international regulatory standards: review by the International Honey Commission. Bee World, 80(2), 61–69.

Coronel-Gaviro, J., Yagüe-Jiménez, V., & Blanco-Murillo, J. L. (2021). Nonintrusive honey fraud detection and quantification based on differential radiofrequency absorbance analysis. Journal of Food Engineering, 295, 110448.

Cordella, C., Antinelli, J.-F., Aurieres, C., Faucon, J.-P., Cabrol-Bass, D., & Sbirrazzuoli, N. (2001). Use of differential scanning calorimetry (DSC) as a new technique for detection of adulteration in honeys. 1. Study of adulteration effect on honey thermal behavior. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 50(1), 203–208.

Don, I., & Petrusha, Y. (2019). Physical and chemical indexes of different sorts honey quality. ΛΌГOΣ. The Art of Scientific Mind, (7), 46–49.

Debayle, D., Dessalces, G., & Grenier-Loustalot, M. F. (2008). Multi-residue analysis of traces of pesticides and antibiotics in honey by HPLC-MS-MS. Analytical and Bioanalytical Chemistry, 391(3), 1011–1020.

Escuredo, O., & Seijo, M. C. (2019). Honey: chemical composition, stability and authenticity. Foods, 8(11), 577.

Ferreiro-González, M., Espada-Bellido, E., Guillén-Cueto, L., Palma, M., Barroso, C. G., & Barbero, G. F. (2018). Rapid quantification of honey adulteration by visible-near infrared spectroscopy combined with chemometrics. Talanta, 188, 288–292.

Galarini, R., Saluti, G., Giusepponi, D., Rossi, R., & Moretti, S. (2015). Multiclass determination of 27 antibiotics in honey. Food Control, 48, 12–24.

Guelpa, A., Marini, F., du Plessis, A., Slabbert, R., & Manley, M. (2017). Verification of authenticity and fraud detection in South African honey using NIR spectroscopy. Food Control, 73, 1388–1396.

Heering, W., Usleber, E., Dietrich, R., & Märtlbauer, E. (1998). Immunochemical screening for antimicrobial drug residues in commercial honey. The Analyst, 123(12), 2759–2762.

Kerkvliet, J. D., & Putten, A. P. J. (1973). The diastase number of honey: A comparative study. Zeitschrift Fur Lebensmittel-Untersuchung Und-Forschung, 153(2), 87–93.

Lau, P., Bryant, V., Ellis, J. D., Huang, Z. Y., Sullivan, J., Schmehl, D. R., Cabrera, A. R., & Rangel, J. (2019). Seasonal variation of pollen collected by honey bees (Apis mellifera) in developed areas across four regions in the United States. PLOS ONE, 14(6), e0217294.

Liu, W., Zhang, Y., Li, M., Han, D., & Liu, W. (2020). Determination of invert syrup adulterated in acacia honey by terahertz spectroscopy with different spectral features. Journal of the Science of Food and Agriculture, 100(5), 1913–1921.

Meo, S. A., Al-Asiri, S. A., Mahesar, A. L., & Ansari, M. J. (2017). Role of honey in modern medicine. Saudi Journal of Biological Sciences, 24(5), 975–978.

Noviyanto, A., Abdullah, W., Yu, W., & Salcic, Z. (2015). Research trends in optical spectrum for honey analysis. 2015 Asia-Pacific Signal and Information Processing Association Annual Summit and Conference (APSIPA). 416–425.

Omar, A. F., Mardziah Yahaya, O. K., Tan, K. C., Mail, M. H., & Seeni, A. (2016). The influence of additional water content towards the spectroscopy and physicochemical properties of genusApisand stingless bee honey. Optical Sensing and Detection IV.

Peng, J., Xie, W., Jiang, J., Zhao, Z., Zhou, F., & Liu, F. (2020). Fast quantification of honey adulteration with laser-induced breakdown spectroscopy and chemometric methods. Foods, 9(3), 341.

Pentoś, K., & Łuczycka, D. (2017). Dielectric properties of honey: the potential usability for quality assessment. European Food Research and Technology, 244(5), 873–880.

Rendleman, J. A. (2003). The reaction of starch with iodine vapor. Determination of iodide-ion content of starch–iodine complexes. Carbohydrate Polymers, 51(2), 191–202.

Rogala, R., & Szymas, B. (2004). Nutritional value for bees of pollen substitute enriched with synthetic animo acids – Part II. Biological methods. Journal of Apicultural Science, 48(1). 29–36.

Sahlan, M., Karwita, S., Gozan, M., Hermansyah, H., Yohda, M., Yoo, Y. J., & Pratami, D. K. (2019). Identification and classification of honey’s authenticity by attenuated total reflectance Fourier-transform infrared spectroscopy and chemometric method. Veterinary World, 12(8), 1304–1310.

Snowdon, J. A., & Cliver, D. O. (1996). Microorganisms in honey. International Journal of Food Microbiology, 31(1-3), 1–26.

Venable, R., Haynes, C., & Cook, J. M. (2014). Reported prevalence and quantitative LC-MS methods for the analysis of veterinary drug residues in honey: a review. Food Additives & Contaminants: Part A, 31(4), 621–640.

Vetrova, O. V., Kalashnikova, D. A., Melkov, V. N., & Simonova, G. V. (2017). Detection of honey adulterations with sugar syrups by stable isotope mass spectrometry. Journal of Analytical Chemistry, 72(7), 756–760.

Voldřich, M., Rajchl, A., Čížková, H., & Cuhra, P. (2009). Detection of foreign enzyme addition into the adulterated honey. Czech Journal of Food Sciences, 27(1), 280–282.

Переглядів анотації: 5
Завантажень PDF: 1
Опубліковано
2021-09-06
Як цитувати