Вікова динаміка анатомічних показників шлунку і кишечнику хвилястого папуги (Melopsittacus undulatus)

Ключові слова: хвилястий папуга; органи травлення; анатомічна будова; абсолютна і відносна маса

Анотація

Об’єктом досліджень була морфофункціональна організація шлунку та кишечнику хвилястого папуга (Melopsittacus undulatus) у постнатальному періоді онтогенезу. Метою роботи було визначення вікових особливостей топографії та анатомічної будови шлунку та кишечнику хвилястого папуги (Melopsittacus undulatus). Матеріал для морфологічних досліджень був відібраний від хвилястих папуг 9 груп: 1-, 3-, 7-, 14-, 21-добового, 1-, 2-, 6-місячного та 1-річного віку (n = 5). Абсолютну масу тіла папуг та органів визначали за допомогою ваг «ВЛКТ-500» та торсіонних ваг «Techniprot Waga Torsyjna-WT 500». Лінійні показники органів визначали за допомогою лінійки (ГОСТ 17485-72) та штангенциркуля (ГОСТ 166-89). За результатами досліджень встановлено, що збільшення маси тіла папуг упродовж першого року життя відбувалося нерівномірно. За перший місяць вона збільшилася у 15,3 раза, за другий – у 1,1 раза. Протягом першого місяця найінтенсивніше вона збільшувалася першого тижня. Маси дорослого птаха папуги досягали у 2-місячному віці. Упродовж першого року життя найбільша маса тіла встановлена у 6-місячному віці, найбільша абсолютна маса, лінійні показники залізистої та м’язової частин шлунку, а також кишечнику – у 21-добовому віці. Найбільших показників відносної маси залізистий шлунок хвилястих папуг досягав у 3-добовому віці, м’язовий шлунок та кишечник – у 7-добовому. Найбільш інтенсивно довжина кишківнику збільшувалася в перший тиждень життя. Упродовж першого року життя відносна довжина тонкої кишки хвилястих папуг поступово зменшувалася. Найбільші показники абсолютної довжини дванадцятипалої кишки встановлені у віці 60 діб, порожньої – 60 діб, клубової – 21 доба. Найбільші показники відносної довжини дванадцятипалої кишки папуг встановлені у віці 30 діб, порожньої – 7 діб, клубової – 14 та 21 доба. Високі лінійні показники, а також показники маси шлунку та кишечнику хвилястих папуг свідчать про їх ключове значення у забезпеченні організму поживними та біологічно активними речовинами під час інтенсивного росту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Brightsmith, D. J. (2012). Nutritional levels of diets fed to captive Amazon parrots: does mixing seed, produce, and pellets provide a healthy diet? Journal of Avian Medicine and Surgery, 26(3), 149–160.

Cornejo, J., Dierenfeld, E. S., Renton, K., & Brightsmith, K. (2021). Fatty acid profiles of crop contents of free-living psittacine nestlings and of commercial hand-feeding formulas. Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition, 105(2), 394-405.

Earle, K. E., & Clarke, N. R. (1991). The nutrition of the budgerigar (Melopsittacus undulatus). The Journal of Nutrition, 121(11), 186–192.

Eggleston, K. A., Schultz, E. M., & Reichard, D. G. (2019). Assessment of three diet types on constitutive immune parameters in captive budgerigar (Melopsittacus undulatus). Journal of Avian Medicine and Surgery, 33(4), 398–405.

Fische, I., Christen, C., Lutz, H., Gerlach, H., Hässig, M., & Hatt, J.-M. (2006). Effects of two diets on the haematology, plasma chemistry and intestinal flora of budgerigars (Melopsittacus undulatus). Veterinary Record, 159(15), 480–484.

Fulton, R. M., & Mani, R. (2020). Avian gastric yeast (Macrorhabdus ornithogaster) and Mycobacterium genavense infections in a zoo budgerigar (Melopsittacus undulatus) flock. Avian Diseases, 64(4), 561–564.

Gall, A. J., Burrough, E. R., Magstadt, D. R, Yim-Im, W., Stevenson, G. W., Derscheid R. J., Piñeyro P., Zheng Y., Li G., & Olds J. E. (2020). Identification and correlation of a novel siadenovirus in a flock of budgerigars (Melopsittacus undulatus) infected with salmonella typhimurium in the United States. Journal of Zoo and Wildlife Medicine, 1(3), 618–630.

Henry, K. S., & Abrams, K. S. (2021). Normal tone-in-noise sensitivity in trained budgerigars despite substantial auditory-nerve injury: no evidence of hidden hearing loss. Journal of Neuroscience, 41(1), 118–129.

Kushch, M. M., Byrka, O. V., Byrka, V. S., & Makhotina, D. S. (2018). Pokaznyky rostu masy tila i kyshechnyku kachok. Veterynariia, Tekhnolohii Tvarynnytstva ta Pryrodokorystuvannia, 1, 119–122 (in Ukrainian).

Kushch, M. M., Byrka, V. S., Fesenko, I. A., & Byrka, O. V. (2010). Pokaznyky rostu kyshechnyku husiat velykoi siroi porody. Problemy Zooinzhenerii ta Veterynarnoi Medytsyny, 21(2), 1, 20–24 (in Ukrainian).

Langlois, I. (2003). The anatomy, physiology, and diseases of the avian proventriculus and ventriculus. Veterinary Clinics of North America: Exotic Animal Practice, 6(1), 85–111.

Leong, U-C., Schwarz, D. M., Henry, K. S., & Carney, L. H. (2020). Sensorineural hearing loss diminishes use of temporal envelope cues: evidence from roving-level tone-in-noise detection. Ear Hear, 41(4), 1009–1019.

Lilja, C., Sperber, I., & Marks, H. L. (1985). Posthatal growth and organ development in Japanese quail selected for high growth rate. Growth, 49, 51–62.

Liu, B. Y., Wang, Z. Y., Yang, H. M., Wang, X. B., Hu, P., & Lu, J. (2010). Developmental morphology of the small intestine in Yangzhou goslings. African Journal of Biotechnology, 9(43), 7392–7400.

Madkour, F. A., & Mohamed, A. A. (2019). Comparative anatomical studies on the glandular stomach of the rock pigeon (Columba livia targia) and the Egyptian laughing dove (Streptopelia senegalensis aegyptiaca). Anatomia, Histologia, Embryologia, 48(1), 53–63.

Madkour, F. A., Mohamed, S. A., Abdalla, K. E. H., & Ahmed, Y. A. (2021). Developmental stages and growth of the proventriculus of post-hatching Muscovy duck: Light and electron microscopic study. Microscopy Research and Technique.

Matsumoto, F. S., de Carvalho, A. F., Franciolli, A. L. R., Favaron, P. O., Miglino, M. A., & Ambrósio, C. A. (2009). Topografia e morfologia das vísceras do Periquito-australiano (Melopsittacus undulatus). Ciencia Animal Brasileira, 10(4), 1263–1270.

Nitsan, Z., Duntington, E. A., & Siegel, P. B. (1991). Organ growth and digestive enzyme levels to fifteen days of age in lines of chickens differing in body weight. Poultry Science, 70, 2040–2048.

Pekmezci, D., Yetismis, G., Esin, C., Duzlu, O., Colak, Z. N., Inci, A., Pekmezci, G. Z., & Yildirim, A. (2020). Occurrence and molecular identification of zoonotic microsporidia in pet budgerigars (Melopsittacus undulatus) in Turkey. Medical Mycology, 17.

Powers, L. V., Mitchell, M. A., & Garner, M. M. (2019). Macrorhabdus ornithogaster infection and spontaneous proventricular adenocarcinoma in budgerigars (Melopsittacus undulatus). Veterinary Pathology, 56(3), 486–493.

Püstow, R., & Krautwald-Junghanns, M.-E. (2017). The incidence and treatment outcomes of Macrorhabdus ornithogaster infection in budgerigars (Melopsittacus undulatus) in a veterinary clinic. Journal of Animal Physiology and Animal Nutrition, 31(4), 344–350.

Rodrigues, M. N., Abreu, J. A. P., Tivane, C., Wagner, P. G., Campos, D. B., Guerra, R. R., Rici, R. E. G., & Miglino, M. A. (2012). Microscopical study of the digestive tract of Blue and Yellow macaws. Current Microscopy Contributions to Advances in Science and Technology (A. Méndez-Vilas, Ed.), 414–421.

Scope, A., Frommlet, F., & Schwendenwein, I. (2005). Circadian and seasonal variability and influence of sex and race on eight clinical chemistry parameters in budgerigars (Melopsittacus undulates, Shaw 1805). Research in Veterinary Science, 78(1), 85–91.

Simova-Curd, S., Nitzl, D., Mayer, J., & Hatt, J.-M. (2006). Clinical approach to renal neoplasia in budgerigars (Melopsittacus undulatus). Journal of Small Animal Practice, 47(9), 504–511.

Snyder, J. M., & Treuting, P. M. (2014). Pathology in practice. Adenocarcinoma of the proventriculus with liver metastasis and marked, diffuse chronic-active proventriculitis and ventriculitis with moderate M. ornithogaster infection in a budgerigar. Journal of the American Veterinary Medical Association, 244(6), 667–669.

Tunca, R., Toplu, N., Kırkan, S., Avci, H., Aydoğan, A., Epikmen, E. T., & Tekbiyik, S. (2012). Pathomorphological, immunohistochemical and bacteriological findings in budgerigars (Melopsittacus undulatus) naturally infected with S. gallinarum. Avian Pathology, 41(2), 203–209.

Watkins, E. J., Butler, P. J., & Kenyon, B. P., (2004). Posthatch growth of the digestive system in wild and domesticated ducks. British Poultry Science, 45(3), 331–341.

McLelland, J. (1989). Anatomy of the avian cecum. The Journal of Experimental Zoology, 3, 2-9.

Svihus, M., &Choctclassen, H. L. (2013). Function and nutritional roles of theavian caeca: a review. World’s Poultry Science Journal, 69, 249–263.

Переглядів анотації: 7
Завантажень PDF: 7
Опубліковано
2021-09-30